Читати книгу - "Сповідь крізь епохи, Кала Тор"

— Ви впевнені, що готові до сеансу? Я підняла погляд. В очах мого регресолога на мить відбився сумнів, але моя впевненість розчинила його. Я лише ледь кивнула, дозволяючи процесу розпочатися. Слова її настанов лунали плавно, огортали свідомість, впліталися в мереживо моїх думок. Я лягла, розслабилася. І поринула в інший вимір. Голос терапевта вів мене глибше, м’яко торкаючись мого розуму, огортаючи його теплим серпанком. Ми шукали внутрішні блоки, невидимі вузли, що сковували моє єство. І раптом — щось чужорідне. — Опишіть, на що воно схоже? Голос лунав ніби здалеку. — Це… металева кулька… маленька, холодна… — Ви можете відчути, звідки вони?.. …Постріл. Гострий, пронизливий звук, що розірвав тишу. Різкий біль. Картинки миготіли, ніби кадри старого фільму, але в зворотному порядку.