Читати книгу - "Генератор вічного життя"
- Жанр: Фентезі
- Автор: Олена Федорова
- ISBN: 978-1-387-74715-3
Під час польоту на повітряній кулі, Тревор Данко й Елія Вранчковськи випадково стають свідками вознесіння древнього жителя і голограми «ангела» на космічний корабель, яке сталося в далекому минулому. Після цього життя друзів докорінно змінюється.
Тревору уві сні приходить дивне видіння, яке він намагається розгадати.
Елія гине в автокатастрофі. Під час біологічної смерті її дух потрапляє до Творця Землі. Їй вдається звернути Його увагу на те, що людство гідно бути рівним іншим цивілізаціям вищих створінь. Між нею і Координатором Землі виникає суперечка, яка може вирішитися лише згодом.
Чи вдасться Тревору створити Генератор воскресіння і розгадати код вічного життя? Чи зможе Елія повернутися в світ живих? Чи змінить Творець Своє ставлення до людей?
Отримати відповіді на ці та інші питання, а ще й поміркувати над застереженням «казка – брехня, та в ній натяк …», Ви зможете, прочитавши цю повість.
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Всесвіт такий великий, що в ньому немає нічого такого, чого б не могло б бути.
Р. ШекліЄ на небі Бог, що відкриває таємниці.
Дан. 2:28Не забувайте, що і бацили дивляться на нас з іншого боку мікроскопа.
Марк ТвенНаш звичайний усталений світ, насправді, існує не так просто. Невидимі нитки пов'язують його з безліччю інших, альтернативних світів і систем. Деякі обивателі, які вважають себе вінцем творіння, навіть не припускають, наскільки нікчемними є їх потуги довести, що майже кінцевий результат Вищого Експерименту може претендувати на, скільки-небудь, вагому роль в Плані Всесвіту.
Відлуння реалістичних сумнівів щодо своєї «великої ролі» одиниць просунутих нижчих створінь втілені в Священних книгах, легендах і переказах. Але кому підвладно побачити всю картину Плану Всесвіту, свою Чарунку і роль у ній? І вже тим більше, вплинути на нього?
…У системі, яка сама себе організує (СОС), яка для більшості створінь є Абсолютом або Богом, всім керує і сама є матерією у вічності, існує ієрархія ступенів організаторів: Управителі Всесвітів, галактик і Зоряних Систем; Управителі: Ворги (вищі) – Координатори Проектів, Норги (нижчі) виконавець, Деміурги…
І що таке для Них особа, мураха або бацила? Чи може і чи гідна така істота звернути на себе увагу цієї ієрархії?
Якби було можливо, то стороннє око побачило би безкрайню матерію, нескінченну в своєму прекрасному різномаїтті. Всюдисуща темрява не була абсолютно чорною. Вона мала світлі відтінки навколо локальних зоряних скупчень. Це тільки здавалося, ніби Галактики існують незрозумілими конгломератами зірок. Насправді вони перебували в постійній фізичній взаємодії й врівноважували одне одного. Різні зоряні системи сяяли то холодним блакитно-біло-жовтим світлом, то радісно підморгували помаранчево-рожевими відтінками світил. Але це могло бути лише оманливим зовнішнім враженням.
На окремих планетах деяких зоряних систем починала відбуватися зміна клімату. А це спричиняло поступову зміну всіх галактик і всесвітів, і зміну самої Матерії. Однак, матерія універсальна і може змінюватися, якщо вважає це за потрібне, але не тоді, коли ці зміни можуть привести до гіршого.
Самоорганізована система почала проводити самодіагностику…
На це пішла ціла вічність. Але СОС встановила, що в одному місці простору утворилася «діра», яка, щоб уникнути небезпечного викривлення простору, повинна бути врівноважена з іншою матерією створенням матеріального тіла.
СОС поставила до відома про термінове завдання свого помічника – Управителя відповідної Всесвіту. Той, в свою чергу, – Ворга – Управителя Сонячною системою. КСС призначив одного з Норгів Координатором проекту «Земля». Координаторові належало розрахувати щільність і розміри створюваної планети і її орбіту, щоб згодом нове небесне тіло затягло діру, і СОС змогла урівноважитися. Добре, що в багатовимірному просторі час є непорушною константою, інакше сторонній спостерігач давно втратив би терпіння.
Отримавши результати своїх обчислень, Координатор звернув до себе увагу СОС і доповів, що для досягнення стабільності матерії, нова планета повинна стати жилою. Після розгляду доказів Координатора, СОС погодилася. В її пам'яті було багато подібних здійснених проектів. В основному, це були вдалі експерименти. Але іноді траплялись і помилки. СОС намагалася локалізувати такі небесні тіла, аби вони не могли негативно впливати на інші. Для цього вона гальмувала різними способами розвиток прогресу на неслухняних планетах і забороняла високорозвиненим створінням спілкуватися з неугодними.
– Признач здатного Деміурга. Щоб все було без ускладнень.
– Так, Абсолюте.
Координатор відправився підшукувати відповідну кандидатуру. Деміургів було багато: і маститих, і початківців. Тому вибирати було з кого. Нарешті, Координатор зупинив свій вибір, в якості головного Єгови («Того, Що Дає всьому становлення») – на досвідченого Альтийца, а його помічника – наганіна Цефера. Координатор мав на думці, що в творчій і врівноважує роботі завжди повинні брати участь різні космораси. Кожен повинен був підібрати собі команду помічників і потім спільно приступити до роботи.
Коли всі приготування до творчості були закінчені, величезні кораблі Альта і Цефера зібралися на майбутній орбіті планети. Зорельоти були зістиковано, і була утворена єдина творчо-житлова лабораторія Всесвіту. Оскільки даний Проект на найближчий час став пріоритетним для самої СОС, на цю творчу роботу були направлені найкращі сили Простору: тисячі тисяч розумних істот, краща техніка, найнадійніші космічні комплекси, підготовлені найпередовіші технології.
– Ну що ж? Хай буде світло! – проголосив головний Деміург і кивнув Цеферу.
Той привів фокусувальне світло лабораторії в дію.
… У зазначеній точці координат закипіла робота. Незабаром простір в потрібній точці почав світлішати.
Почали утворюватися творчі дні для створюваної планети…
Час, який безтурботно зупинився саме у цій Сонячній системі, почав прокидатися і повільно обтікати обумовлену точку простору…
Друзі прозвали Тревора Данко Чайкою – за ім’ям головного героя книги Ричарда Баха. Він весь час прагнув до чогось нового. Талановитий хлопець ще в підлітковому віці прочитав чудову поему в прозі про Джонатана і закохався в цей персонаж. Ось з кого йому потрібно було брати приклад в житті. Присвятити себе тому прекрасному і великому, що може підняти людство на новий і кращій ступінь. Устремління Данко були прекрасними. До того ж, у нього були й всі інструменти для досягнення своєї мрії. Як відомо, талановиті люди талановиті в усьому. Тревор всією своєю натурою абсолютно підтверджував це висловлювання.
Хоча найбільше всього він тяжів до математики і астрономії, але й насолоджувався і розбирався в мистецтві й літературі, музиці та психології. Його можна було б вважати просто екстравертом, який захоплювався всім підряд. Але, на подив оточення, він зазвичай доводив до логічного кінця всі свої задуми. Прагнув психологію – вивчав. Забажав навчитися танцювати запальних танців – навчився.
При цьому, на наукових конференціях, він був молодим вченим, і нікому б не спало на думку, що після такого серйозного заходу він буде танцювати шалену ламбаду з молодими студентками. Тревор своїм прикладом перекидав поняття «вчений сухар» і «ботанік». Він був сучасним представником молодої генерації всебічно розвинених вчених. Дівчата – однокурсниці порівнювали Данко з героями «Великого вибуху», але говорили, що він був набагато цікавішим за тих своїм оптимізмом і розкутістю.
Веселий Тревор подобався дівчатам. Високий підтягнутий кучерявий шатен з усміхненими зеленими очима, гострий на язик, але серйозний в справах, душевний товариш, – як він міг їм не подобатися? До речі, чарівність Данко поширювалась не тільки на молоденьких студенток, але і на поважних чоловіків від науки. У хлопця був легкий характер і необхідна серйозність в потрібний момент. Тому, не дивлячись на його молодий вік (а йому було всього 28 років), його цінували, як в наукових колах, так і серед друзів.
!Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Генератор вічного життя», після закриття браузера.