Читати книгу - "Косарі, Щоголів Яків"
На сайті BooksUkraine.com ви знайдете великий вибір книг українською мовою різних жанрів - від класичних творів до сучасної літератури. "Косарі" автора Щоголів Яків. Жанр книги: 📖 Класика. Зберігайте свої улюблені книги у власній бібліотеці, залишайте відгуки та знаходьте нових друзів-читачів. Реєструйтеся та насолоджуйтесь читанням на BooksUkraine.com!
0
0
0
- Жанр: 📖 Класика
- Автор: Щоголів Яків
Електронна книга українською мовою «Косарі, Щоголів Яків» була написана автором - Щоголів Яків, яку Ви можете читати онлайн безкоштовно на телефонах або планшетах. Бібліотека сучасних українських письменників "BooksUkraine.com". Ця книга є найпопулярнішою у жанрі для сучасного читача, та займає перші місця серед усієї колекції творів (книг) у категорії "📖 Класика".
Поділитися книгою "Косарі, Щоголів Яків" в соціальних мережах:
Ми раді вітати вас на сайті BooksUkraine.com! Наша мета - залучити більше людей до читання книг та популяризувати українську літературу. У нас на сайті ви знайдете широкий вибір книг українських авторів - від класики до сучасної літератури. Ми підбираємо тільки найкращі твори, щоб наші читачі мали можливість насолоджуватися якісною літературою.
Шрифт:
-
+
Інтервал:
-
+
Добавити в закладку:
Добавити
Ще роса з житів не спала,
Ми взяли бруски й клепала
І з зорі
Гострим коси, в ручку йдем,
Колос під ноги кладем —
До зорі.
Пройдем гони, другі й треті,
А жита як очерети —
Не проб'єм;
Тягнем коси — так блищать,
Вдарим в жито —
аж бряжчать, —
Ми все йдем.
Жовте жито переспіло,
Тим і спину надломило —
Аж болить;
Нуте ж, нуте, косарі,
Недалеко до зорі, —
Потягніть!
День заходе, сонце сяде,
Кашовар таган наладе
Над огнем,
Сядем ми до казана,
Поїмо куліш до дна
Й оддихнем.
На покоси впали роси,
Не бряжчать об жито коси
На ланах,
І до ранньої зорі
Позаснули косарі
На стернях.
1877
Ми взяли бруски й клепала
І з зорі
Гострим коси, в ручку йдем,
Колос під ноги кладем —
До зорі.
Пройдем гони, другі й треті,
А жита як очерети —
Не проб'єм;
Тягнем коси — так блищать,
Вдарим в жито —
аж бряжчать, —
Ми все йдем.
Жовте жито переспіло,
Тим і спину надломило —
Аж болить;
Нуте ж, нуте, косарі,
Недалеко до зорі, —
Потягніть!
День заходе, сонце сяде,
Кашовар таган наладе
Над огнем,
Сядем ми до казана,
Поїмо куліш до дна
Й оддихнем.
На покоси впали роси,
Не бряжчать об жито коси
На ланах,
І до ранньої зорі
Позаснули косарі
На стернях.
1877
!Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Косарі, Щоголів Яків», після закриття браузера.
Подібні книжки до «Косарі, Щоголів Яків» жанру - 📖 Класика:
Коментарі та відгуки (0) до книги "Косарі, Щоголів Яків"