Читати книгу - "Заєць-симулянт, Сергій Міхалков"
- Жанр: Дитячі книги
- Автор: Сергій Міхалков
Якщо ви любите читати рідною мовою, то завітайте до нашої електронної бібліотеки BooksUkraine.com, де ви зможете знайти книги та багато інших цікавих творів, перекладених українською мовою. Не гайте часу і починайте читати прямо зараз!
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Наступив якось Ведмідь Зайцю на ногу.
– Ой, ой! – закричав Заєць. – Рятуйте! Помираю!
Злякався добрий Ведмідь. Шкода йому стало Зайця.
– Пробач, будь ласка! Я ж не навмисне! Я випадково тобі на ногу наступив.
– Що мені від твоїх вибачень!.. – застогнав Заєць. – Залишився я тепер без ноги! Як я тепер стрибатиму?
Узяв Ведмідь Зайця і відніс до себе в барліг. Поклав на своє ліжко. Став Зайцю лапку перев'язувати.
– Ой, ой! – ще дужче заволав Заєць, хоча йому насправді було зовсім не так боляче. – Ой, ой! Я зараз помру!..
Став Ведмідь Зайця лікувати, поїти й годувати. Вранці прокинеться, насамперед цікавиться:
– Ну, як лапка, Зайчику? Заживає?
– Болить! Ще й як! – відповідає Заєць. – Вчора начебто краще стало, а сьогодні так ломить, що й зовсім встати не можу.
А коли ведмідь йшов до лісу, Заєць зривав пов'язку з ноги, скакав по барлогу та виспівував на все горло про те, як він обдурив Ведмедя.
Зовсім зледащів Заєць, нічого не роблячи. Став вередувати, на Ведмедя гиркати:
– Чому ти мене тільки морквою годуєш? Вчора морква, сьогодні знову морква! Скалічив, а тепер голодом мордуєш? Хочу солодких груш з медом!
Пішов Ведмідь мед і груші шукати. По дорозі зустрів Лисицю.
– Куди ти, Ведмедику, йдеш такий стурбований?
– Мед і груші шукати! – відповів Ведмідь і розповів усе Лисиці.
– Не по те йдеш! – каже Лисиця. – Тобі по лікаря йти треба!
– А де його знайдеш? – запитав Ведмідь.
– А навіщо шукати? – відповіла лисиця. – Хіба ти не знаєш, що я другий місяць при лікарні працюю? Приводь мене до зайця, я його швидко на ноги поставлю.
Привів Ведмідь Лисицю до свого барлогу. Побачив Заєць Лисицю – затремтів. А Лисиця подивилася на Зайця й каже:
– Погані його справи, Ведмедику! Бачиш, як його трусить? Заберу-но я його до себе в лікарню. У мене Вовк по хворобах ніг великий фахівець. Ми з ним разом Зайця лікувати будемо.
Заєць як схопиться, та як дремене з барлогу, тільки його й бачили.
– От він і здоровий! – сказала Лисиця.
– Вік живи – вік учись! – відповів добрий Ведмідь і завалився на ліжко, тому що весь час, поки у нього жив Заєць, сам він спав на підлозі.
!Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Заєць-симулянт, Сергій Міхалков», після закриття браузера.
