Читати книгу - "Три сини, Євген Дмитренко «Лінивий»"
- Жанр: Дитячі книги
- Автор: Євген Дмитренко «Лінивий»
Якщо ви любите читати рідною мовою, то завітайте до нашої електронної бібліотеки BooksUkraine.com, де ви зможете знайти книги та багато інших цікавих творів, перекладених українською мовою. Не гайте часу і починайте читати прямо зараз!
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Жила собі якось родина
Мати, батько і три сини.
Не було у них нічого
Окрім старої хатини.
Батько працював у пана
Прокидався дуже рано.
Мати всю хатню роботу
Від суботи до суботи.
А три сини, як звіринець
Від нудьги та й все сварились.
Якось батько захворів
Та й покликав він синів:
– Годі ледарі вам спати
Краще йдіть ви працювати.
Ой прокинулись так рано
Та й пішли вони до пана
А той пан та й ферму мав
Що робити їм сказав:
– У хліву лежать мішки
Треба їх перенести.
По однім на плечі брати
Обережно поскладати.
Старший син перший зайшов
Взяв найменший він мішок.
Середньому средній дістався
Що би він не підірвався.
А найменший, найслабіший
Залишився та й найбільший.
Йдуть вони, а спину рве –
Старший ледь мішок несе.
Середній брат під ніс пихтить,
А молодший аж біжить.
Знов зайшли вони у хлів
Що би взять собі мішків.
Знов у них та сама схема –
Знов одна і та ж проблема.
Цілий день мішки носили
Витратили купу сили.
Старший:
– Все, не можу більше
Відпочити треба трішки.
Середній:
– Я з тобою згоден
Тяжко на оцій роботі.
А молодший хоть би що:
– Я б іще відніс мішок.
– Щось не так, давай поглянем,
Що ми цілий день носили.
Найслабіший не зморився,
Найсильніший та й без сили.
Підійшли та й розв’язали,
По мішкам позаглядали.
Старший син носив пшеницю
У маленькому мішку.
Соняшник – середньому мішку.
А молодший, найслабіший,
У найбільшому мішку
Цілий день як навіжений
У мішках носив траву.
Почали вони сваритись
За мішки ледве не битись.
Та й почув весь галас пан:
– На сьогодні досить вам
Ось за вашу працю плата
Ось вам юнаки зарплата.
На столі лежать мішечки
Більший, средній та найменший.
Старший брат без роздумів
Взяв мішечок та й побільше:
– Я найтяжче працював.
Я найбільше заробляв.
Средній звісно ж средній взяв,
Бо по средньом заробляв.
А молодшому найменше,
Щоб носилося найлегше.
От прийшли вони додому
Та й заглянули в мішечки.
Від побаченого в них
Та й загуркало сердечко.
От засунув старший руку
Звідти п’ятаки дістав.
А самий середній брат
Все по десять собі мав.
А найменший, ой найменший,
Ну що вам сказати –
Тримав всі по п’ятдесят.
Треба вміти заробляти.
Знову крики, знову чвари:
– Батьку, як це так.
Цілий день я працював –
Заробив п’ятак.
Де ж ця справедливість, батьку?
Поясни, щоб стало легше.
Я носив мішки найтяжчі –
Заробив найменше
– Ой сини, мої сини, більше так не треба.
Весь цей час ви працювали, думавши лише про себе.
Треба було розділити, порівну усе носити.
Ви ж ніби одна родина, ви ж мої, мої три сини.
В одній хаті ви живете,
За однім столом їсте.
Один батько, одна мати
Що потрібно ще.
Не подумав про свого –
Захотів схитрити.
Пам’ятай, що доля також
Може підловити.
!Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Три сини, Євген Дмитренко «Лінивий»», після закриття браузера.