Читати книгу - "Лисиця, черепаха та кліщ, казахська казка"
- Жанр: Дитячі книги
- Автор: казахська казка
Читаючи книги українською мовою на сайті BooksUkraine.com, ви не лише занурюєтесь у захопливі оповіді, але й відкриваєте для себе глибше розуміння багатої культури, історії та народу України. Українська література наповнена унікальними перспективами, захоплюючими історіями та глибокими темами, які залишать вас просвітленими та натхненними. Незалежно від того, вивчаєте ви мову чи є її носієм, занурення в українську літературу - це чудовий спосіб покращити свої мовні навички та отримати уявлення про цю яскраву та різноманітну націю.
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Якось лисиця, черепаха та кліщ побачили повнісінький мішок проса. Довго думали, що з тією знахідкою робити, й вирішили посіяти, а врожай поділити.
Друзі вибрали найкраще місце біля річки та гуртом узялися до роботи: черепаха орала, лисичка розпушувала хвостиком землю, а кліщеві дісталося найвідповідальніше завдання – сіяти.
Наприкінці літа просо достигло. Зрадівши довгоочікуваному врожаю, черепаха та кліщ скосили колосся, намолотили купу зерна й покликали лисичку.
– Як же ділитимемо просо? – бідкалася рудобока. – Адже його на всіх не вистачить. Пропоную влаштувати перегони! Тому, хто добіжить до проса першим, дістанеться весь урожай.
– Гаразд, – погодилися черепаха та кліщ.
Усі троє рушили з означеного місця одночасно. Черепаха не встигла й кількох кроків ступити, як лисичка вже стояла біля купи зерна. Добігла рудобока до фінішу та вирішила перепочити. Щойно намірилася сісти, аж почула обурений голос.
– Хочеш мене розчавити?! – кричав кліщ, уп’явшись у лисиччин хвіст.
– Як це ти зумів дістатися сюди раніше? – здивувалася хитрунка.
– Уже стомився на вас чекати, – відповів той, позіхаючи, – ледь не заснув від нудьги.
– Мене обігнала якась комаха?! Це неможливо! – наполягала на своєму лисичка.
Зчинили лисиця та кліщ сварку, аж тут і черепаха нагодилася.
– Ой, лихо, – зітхала вона. – Дорогою сюди зустріла двох вершників із хортами. Розпитували, чи не знаю, де ховається лисиця. Я, звісно, не зізналася, та, здається, вони йдуть слідом і ось-ось будуть тут.
– Друзі, будь ласка, не видавайте мене! – тремтячим голосом попросила лисиця. – А просо поділіть між собою!
І лисичка чкурнула в гущавину лісу. Тільки курява за нею здійнялася.
!Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Лисиця, черепаха та кліщ, казахська казка», після закриття браузера.