Читати книгу - "Тварини і чорт, фінська казка"
- Жанр: Дитячі книги
- Автор: фінська казка
Погрузіться у магію української літератури, доторкніться до краси нашої мови та відчуйте силу слів, які змінюють світ навколо нас. Запрошуємо вас до BooksUkraine.com, де чекають непередбачувані відкриття, захоплюючі сторінки та світанок нових ідей.
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
У сиву давнину жив-був господар і мав він кішку, півня та бика. Одного разу під час вечері він звелів наймитові:
– Уранці заб’єш кішку.
Поївши, наймит шепнув кішці:
– Тікай мерщій, бо наказано вранці тебе вбити.
Кішка послухалася застороги. Коли наступного дня прийшли по неї, то ніде не знайшли – не бачили й не чули, де поділася. А ввечері господар сказав:
– Уранці заріжеш півня.
Наймит сповістив про загрозу півневі, і той утік з дому. А слідом запропав і бик, бо й його хотіли забити. Усі троє стрілися в лісі та й побрели гуртом нетрями. Коли це назустріч вовк.
– Куди йдеш? – запитали в нього.
– Туди, де є отара і можна поласувати овечкою,– відповів хижак.
– Не йди, там тебе вб’ють! – застерегла трійця втікачів.– Приставай до нашого товариства.
Сіроманець погодився. Пішли далі вчотирьох, коли стрівся їм ведмідь.
– Куди прямуєш? – поцікавилися в нього.
– Пробираюся до села, щоб поїсти вівса,– відповів клишоногий.
– Не ходи, там тебе вб’ють,– застерегли його,– приставай ліпше до нашого товариства.
Ведмідь погодився. Уже вп’ятьох брели вони лісом. Незабаром їм стрівся заєць. Налякали його своїми пригодами, і вухастий теж приєднався до гурту.
Йшли, йшли й натрапили на лазню. І так закортіло погрітись. А біля неї спав собака. Він попередив звірів:
– Не ходіть! Там господар – чорт!
Не послухалися застороги. Ведмідь вмостився коло порога, вовк – біля одвірка, бик заліз усередину, півень злетів на жердину, кішка стрибнула на піч, заєць ліг під лавою, а собака – на підлозі.
Уночі прийшов чорт і відчинив двері.
І почалося: вовк гризнув його за ногу, ведмідь огрів лапою, бик черкнув рогом, півень закукурікав, кішка занявкала, заєць застрибав мов опечений, а пес із гавкотом заметався по лазні.
У цьому гармидері чорт спершу торкнувся спиною теплого – це була кішка, і вона миттю ввігнала пазурі в руку пришельця. Той блискавично відчинив двері й щодуху кинувся до лісу. Там він розповів чортам, що тільки-но сталося:
– Не потикайтесь більше до лазні, там оселилися якісь лихі зайди! Один штрикнув мене голкою, другий, весь у вовні, схопив за груди і жбурнув, а інші, викрикуючи на всі заставки, підстрибували, блискаючи очищами, і шукали, чим би мене вперіщити. Вирвався ледве живий, а вони ще й услід мені гукали:
– Держи його! Держи його!
!Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Тварини і чорт, фінська казка», після закриття браузера.