Читати книгу - "Троє друзів, туркменська казка"

Якось чирок, лисуха та черепаха потоваришували. А жили вони на острові посеред озера.

З'явився якось біля озера мисливець та й унадився відтоді ходити сюди на лови.

Побачили це чирок та лисуха й домовилися втікати. Стали прощатися з товаришкою:

– Сестро черепахо, ми полетимо звідси, бо не дадуть нам тут жити – сама бачиш. Отож прощавай!

Черепаха й просить їх:

– Любі мої, візьміть і мене з собою!

– Як же ми тебе заберемо, коли ти не вмієш літати? – запитують чирок та лисуха.

– Що хочте робіть,– одказує черепаха, – а мене саму тут не кидайте!

Думав-гадав чирок та й знайшов спосіб забрати черепаху. Узяв лозиночку, один кінець її поклав на лисуху, другий – на себе і сказав своїй подрузі черепасі:

– Вхопися зубами за середину лозинки.

Черепаха зробила, як їй звеліли, і чирок з лисухою знялися вгору.

Довелося їм перелітати якось село.

А край села гралися діти. Побачили вони чирка з лисухою та й закричали:

– Агей, подивіться, дві качки несуть черепаху!

– Це мене, це мене!..– крикнула черепаха і впала додолу.

От лисуха й каже чиркові:

– Друже, а наша черепаха впала.

– Що ж, коли вона знайшла когось кращого за нас, то хай падає,– одказав чирок.– А якби була мовчала, то полетіла б оце з нами.

І вони полетіли далі.