Читати книгу - "Непокірна для гризлі, або Я навчу тебе бути коханою, Тана Лі"

Торі

— Торі, рятуй! — перше, що чую коли з просоння беру слухавку.

Від стривоженого голосу Шеррі сон як рукою знімає. Рвучко підіймаюсь з ліжка, поглядом шукаю свої речі.

— Ешлі та Брітні захворіли, я не можу поїхати на зустріч з містером Кларком.

Так... Зупиняюсь і перестаю метушитися.

— Щось серйозне?

Шеррі вагається перш ніж відповісти.

— Температурять. Лікар сказав, що це вірус. Виписав ліки та й на тому. Але....

Добре. Вірус це не страшно. Особливо для перевертнів. Ось тільки, знаючи Шеррі, вона хворих дітей на няню не залишить. Материнський інстинкт у неї просто зашкалює.

— І ти хочеш, щоб я з ними побула поки ти з'їздиш на зустріч? — запитую з надією в голосі.

— Торі, будь ласочка, я не можу полишити дівчаток, — вбиває вона мою надію. — Давай ти з'їздиш на зустріч з містером Кларком.

О, ні.

— Шеррі, ти ж знаєш що я завжди рада тобі допомогти. Але ж Кларк ясно дав зрозуміти, що зустрінеться тільки із засновником. Тобто з тобою. Якщо ми скажемо, що на зустріч приїду я, то він просто скасує наш міт. І все.

Шеррі мовчить деякий час, а потім випалює:

— А ми йому не скажемо... А потім буде пізно. Не піде ж він прямо перед твоїм носом.

Погана. Погана ідея!

Сідаю на ліжко, тримаючи в руках джинси, які так і не встигла одягнути.

Пів року тому Шеррі заснувала благодійний фонд "Лапа помочі", який покликаний захистити дітей від домашнього насильства. Я в усьому допомагала Шеррі, а потім вона офіційно запросила мене на посаду свого зама.

І при інших обставинах я б з легкістю її підмінила. Тільки не в цій ситуації.

Зустрічі з містером Кларком ми добивалися два місяці, доки він все-таки не погодився зустрітися з нами. Ось тільки умова була чітка — він буде розмовляти лише із засновником фонду, тобто Шеррі, і не з ким іншим.

А з ним же не просто потрібно зустрітися, в ще й переконати уступити нам земельну ділянку, на якій ми плануємо побудувати реабілітаційний центр. Через опосередкованих людей ми це питання не змогли вирішити. Кларк встиг придбати землю першим і збирався будувати там готельний комплекс, та ніяк не погоджувався перепродати нам цю ділянку. А Шеррі хотіла будувати центр саме тут, і ніде інде.

І ось коли ми нарешті домовилися про зустріч....

— Торі? — чую її голос, а потім в слухавку вривається дитячий плач і це стає останньою краплею.

Як я можу забрати у своїх дворічних племінниць маму, коли вони найбільше її потребують?

— Добре. Я з ним зустрінусь.

Сподіваюся, що я про це не пожалкую. І Шеррі також.

— Дякую! Ти моя рятівниця!

— Тільки, Шеррі... — хочу додати, що не обіцяю що зможу його вмовити, але вона вже поклала слухавку.

Так, і коли ця зустріч?