Читати книгу - "Віддана, Марія Акулова"

– Ти можеш не дотягувати як юрист, Юля. Я тебе навчу. Відпустка дам. Із сесією допоможу. Але мені потрібна абсолютна лояльність. Зрадиш хлопцю – твій вибір. – У мене немає хлопця, – перебиваю, почуваючись безглуздо. Ще гірше, коли суддя-Тарнавський байдуже відмахується. – Без різниці. Заведеш – можеш зраджувати. Зрадиш мені – пошкодуєш. Пульс частішає. Судячи з суворого тону, це не жарт і не спроба залякати. Так і буде. У прямому погляді читаю, що можу зараз встати і піти. Він зрозуміє, а я й не збиралася влаштовуватись помічницею судді. Але чомусь не йду. – Я буду відданою, – обіцяю і як в урвище лечу. Тиждень тому мене змусили погодитися взяти участь у зливі молодого та зухвалого судді. Щойно я вступила в гру. Але "замовник" не знає, що Тарнавський – моє велике кохання.