Читати книгу - "Левенятко, Степан Босий"

Одного разу в дикій саванні левиця народила маленьке левенятко. Воно було дуже маленьке і дуже красиве. І левиця опікувалась своїм дитинчам. Коли левиця ходила на полювання , левеня бавилось, чекала на свою порцію м'яса з маминої здобичі. 

 Якось левенятко попросило маму взяти його на полювання. І мама обурилась, бо воно,її левеня, надто маленьке на таку ризиковану справу. Але вирішила шо рано чи пізно пора вчитись добувати собі на життя всім і хай її дитинча дивиться і привикає.

 Отак вони йшли, мама і син, і тут бігло стадо зебр. Левиця наказала левенятко сховатись і дивитись що  вона робить. Після того левиця розігнавшись накинулась на одну із зебр, і скинувши з ніг на землю перегризла горло і здобич готова. Левенятко від щастя скакало,  його мама вполювала зебру,  є м'ясо на цілий тиждень. Цілий тиждень можна шикувати. 

І так левенятко ходило з мамою працювати на полювання і відпочивало, шикуючи м'ясом.

Воно мріяло шо як виросте, то теж вполює, так як її мама, зебру чи іншу здобич.

Одного разу коли левенятко відпочивало до неї підбігла гієна, і почала диким сміхом насміхатись з левенятка . Левенятко заплакало і побігло до мами жалітись. Левиця одразу прогнала гієну , яка знущалась, і левенятко заспокоїлось, його мама спасла його від насмішок гієни.

Одного разу левиця і левенятко на полюванні натрапили на буйволів. Левенятко, як завжди сховалось, а левиця напала на буйвола. І тут пішло шось не так. Буйвол скинув левицю на землю і кинувся рогами її вбити. І тут левенятко згадало, в момент коли його мама мало не  загинула від буйвола, як вперше побачило полювання за зебру, смачне м'ясо, як мама спасла від гієни, і кинулось на буйвола, і як вчила левиця , підстрибнуло і перегризла горло буйволові. І спасло свою маму, яка стільки зробила для нього добра.

Після цього мама сказала своїй дитинці, що вона проявила геройство, і є гідним продовжувачем левиного роду.

Кінець