Читати книгу - "Страх, Олег Петренко"

Юля почала писати йому відповідь, і вона написала, підтримуючи незнайомця:

- Так, на сайті знайомства нелегко познайомитися. У всіх про нього своє уявлення, а правда там одна. Так, це місце з великою кількістю тих, хто шукає знайомства, але не у всіх все виходить. Не у всіх збігаються інтереси, і знайомляться ті, у кого вони збігаються, і вони продовжують бесіду, - Юля відіслала таке повідомлення і почала думати, - напевно, в цієї людини свої інтереси, і всім, кому вона писала, вони не збігаються, і вона відрізняється від інших, але які в неї захоплення, що вона розчарувалася в усьому, і вже іронічно мені пише, не знаючи людини. Він обнадіяв на сайті і в нього нічого не вийшло.

Юля відкрила ще раз інформацію про Олега і почала читати вголос:

- Цій людині подобаються вечірні прогулянки, і мені теж подобається гуляти ввечері. Цій молодій людині подобається кава, я теж зацікавлена, що б попити кави. Цій молодій людині подобається проводити час у тихих місцях, а я не люблю галасливих місць, і, як там уже вказано, їй подобається психологія, - посміхнулась, - я теж люблю психологію з дуже раннього віку, - посміхнулась, - можливо, в нас є спільні інтереси, - знову посміхнулась, - цікаво, що ж відповість на моє повідомлення молода людина.

Юля поклала мобільний телефон на стіл і вирішила вийти на прогулянку, а в неї сьогодні вихідний, вона сама, і нікуди не поспішає.

Користуючись можливістю, вона вирішила не засиджуватися вдома і піти прогулятися, а так як вона живе на околиці міста в п'ятиповерховому будинку, а біля будинку розташований ліс, то це було те саме місце, де Юля час від часу виводить на вулицю для довгих роздумів над тим усім прочитаним і над тим, що її непокоїть, а її найбільше непокоїв страх павуків, і вже тривалий час не могла зрозуміти, чому в неї виникає такий страх. Думала над тим, можливо, цей страх пов'язаний з тим, що павуки є незвичайними створіннями і в них є щось небезпечне, а те, що небезпечне, завжди викликає страх, і насторожує, але сам павук не великих розмірів, і його не варто боятися. Таке створіння безпечне, але вона не могла зрозуміти, і довгий час замислювалася над тим, що її турбує, коли бачить павуків, але так і не знайшла жодних відповідей. У чому її причина того, що в неї виникає така реакція, коли вона бачить павука, Юля не знала, і далі продовжувала жити з таким острахом. Задумливо Юля одягла легкий спортивний одяг, той самий одяг, який підходив для прогулянки в лісі. Взяла ключі від дверей, які лежали на столі, і подивилася, коли вийшла з квартири, закрила двері на нижній замок. Жила вона на першому поверсі й ніколи не користувалася ліфтом, а в неї була боязнь закритого простору, і швидким кроком вибігла з під'їзду. На вулиці танцювала сонячна вихідного дня погода. Попереду стояли одноповерхові будинки і через дорогу знаходилося не велике селище, а вона жила в п'ятиповерховому будинку біля початку довгого до іншого міста починаючи з області містечка. Одразу попрямувавши в правий бік уздовж сусіднього будинку, а за ним був вхід до лісу зі зростаючими різнобій соснами, що тягнулися до хмар.

Як Олег, так і Юля сьогодні жадали прогулятися в лісовій місцевості й у них уже були спільні інтереси проведення часу у вихідний ліс. Юлі подобалося самій гуляти тихою місциною в лісі, думаючи над прочитаною книжкою, так і Олег ішов до лісу на лавочку подумати над вчорашнім днем, і над тим, чим займатиметься завтра. Така місцевість давала більше простору для роздумів не відволікаючи ні ким і нічим. Вони повністю залишалися зі своїми думками і зосереджувалися над питаннями, що виникали. Як Олег, так і Юля про це не знали, та часто так і відбувається, коли люди не знають одне одного, ще не встигли познайомитися, вже роблять якісь поспішні висновки та розходяться в різні боки, а насправді ж виявляється так, що в них є багато спільного, а не взнавши одне одного, у багатьох випадках на сайті не продовжують листування та зупиняються на найцікавішому зважаючи на відсутність між ними спільної теми.

Юля побачила попереду високі дерева, що стоять попереду і закривають хмари, а посередині розстелилася земельним кольором галявина, і навколо неї росла різної висоти трава. Попереду виднівся поворот у лівий бік і нічого не боячись, а вона сама дивувалася з того, що зараз не боїться йти вперед у глиб лісу, де є велика кількість комах, пішла в тому напрямку. Там на деревах знаходився не один павук і всі вони були різних розмірів. Коли Юля бачила павука, одразу починала боятися, і її ноги трусилися, і від страху йшла геть, і не раз хотіла залишитися на місці роздивитися його, але нічого не виходило, страх був сильнішим за її бажання пізнання павука і подолання страху. В її випадках були інциденти, коли вона вдома виявляла павуків, одразу вибігала з квартири й бігла до сусідів по допомогу, а ті їй допомагали, спіймавши його, винести на вулицю, або ж забрати життя.

Юля крокувала впевненим кроком уперед і дивилася на всі боки, роздивляючись дерева, чуючи звук птахів, які сидять і співають угорі на деревах і ввічливо запрошують її на довгу прогулянку. У цей денний час її запланована прогулянка була не короткою на десять хвилин як це іноді буває у вечірній час, а довгою на кілька годин.

Як завжди, у свій вихідний їй хотілося відпочити і відчути свіже повітря лісу, що сприятливо оздоровлювало її як фізичне, так і психологічне самопочуття, налаштовувало на добробут і баланс внутрішніх сил для продовження робочого тижня, а також надихало на продовження читання книг із психології. Наодинці з собою всередині неї відновлювався баланс між почуттями, у неї з пам'яті зникали всі неприємні моменти з тижня, що пішов у минуле, а іноді їх було чимало, і потрібна була прогулянка, що розслабляла, для набору сил. Без прогулянки перед сном усе погане, зібране за тиждень, не давало спокою спокійно заснути і спати протягом ночі, і їй обов'язково потрібен був момент релаксу для сну. Без вечірнього заспокоєння, прокидаючись рано вранці, вона так само залишалася в колишньому вечірньому стані не доброчесності, що потім супроводжувало її протягом цілого дня, а інколи й кілька днів, аж до чергової прогулянки в лісі, яка знімала з неї все непотрібне й неприємне для душі. Лісова прогулянка була найкращою терапією, і вона за довгий час спробувала не одну терапію в різних напрямках, і тільки природа, а це ліс завжди йшов їй на користь. Довгими пробами в пошуку знаходження балансу вона знайшла своє місце для відновлення внутрішніх сил, які допомагають їй далі в бадьорому настрої жити й працювати, не звертаючи увагу на втому, а працювала вона багато й більше, ніж інші. Іноді баланс спокою порушувався через завзяту увагу до дрібниць і їхнього аналізу, а це були павуки, до яких вона упереджено ставилася, побачивши їх інколи на роботі, і таке ставлення ще більше забирало в неї сил, а працюючи над собою та своїм внутрішнім світом, вона отримувала результат, який був не достатній для повного контролю страху, що інколи призводило до раптових дисбалансів сил, залучаючи її до стресових ситуацій. Усе, що їй було необхідно, так це менше звертати увагу на ті обставини, що чіпляються до неї, що іноді до неї не мали стосунку, забуваючи звертатися до найпростішого методу мислення, а саме - спокійно аналізувати ситуацію, і в тому, що є добре, а що погано.