Читати книгу - "Це наш секрет..татусь, Верефрі"

—Не можеш відірвати погляд?— запитала вона, роблячи крок у його бік. Вона знала, що це провокація, але їй подобалося це відчуття.

Аорон злегка посміхнувся, не відводячи погляду.

—Ти занадто гаряча, щоб пропустити це.

Емі просто сміялася, відчуваючи, як її серце б’ється швидше від його слів. Вона кивнула, не зупиняючись, і знову повернулася до танців, але цього разу вона була ще більш переконана в тому, що цей вечір належить тільки їй.

З кожним кроком її рухи ставали все більш вільними та виразними. Люди навколо почали підбадьорювати її, аплодувати та вигукувати компліменти. Вона почувалася непереможною, ніби заволоділа всім простором навколо.

Аорон все ще стояв осторонь, дивлячись на неї, і його погляд став більш серйозним. Він не міг не відчувати, як ця танцювальна енергія викликала в ньому все більше емоцій. Він знав, що між ними є щось більше, і це не тільки танець, але щось невидиме, чого вони обидва прагнули.

Емі, знаючи, що ця ніч може бути важливою, ще більше віддавалася моменту. Вона танцювала так, ніби саме цей момент був її, і ніхто не міг забрати це від неї. Вона була в центрі уваги, і це почуття було неймовірно приємним.

Танці на танцполі продовжували розжигати атмосферу. Емі відчувала, як її тіло розслабляється в ритмі музики, як сама музика все більше проникає в її душу. Вона була на піку свого настрою, коли раптово до неї наблизився чоловік, який стояв поруч із Кері. Це був знайомий Кері, але Емі його не дуже добре знала. Чоловік, помітивши, як вона рухається, посміхнувся і вирішив підійти.

—Ти чудово танцюєш,— сказав він, наближаючись до Емі з самовпевненим виразом обличчя.