Читати книгу - "Принцеса драконів, Ana Mils"

Поїмо пельмешок, а потім солодощів із чаєм – чудовий план! – самовдоволено сказала Беатріс. 
Анна поставила посудину з  водою на плиту.
-    Ти хотіла поговорити… - сказала Беатріс до Анни.
-    Я хотіла виговоритися, Бі!
-    А як же Емма? Вона ж твоя найкраща подруга.
-    Я уже в цьому невпевнена… - Анна сіла за стіл.
-    Я готова тебе вислухати та підтримати. – Беатріс взяла Анну за руки, які лежали на столі.
-    Я розповім тобі все! Тільки спочатку мова піде не про Емму. 
Анна розповіла всю історію про Ірсу, про своїх справжніх батьків, амулет,  про Драко і її почуття до нього, ну і про поцілунок. Поки Анна розповідала Беатріс з’їла майже всі цукерки з вафлями, вона сиділа з широко відкритими очима, а на розповіді про дракона у лісі у Беатріс випала вафля з рота.
Закінчивши, Анна звернулася до неї:
-    Ти в повному шоці розумію, але я не божевільна, я…
-    Так от чому в тебе тоді очі світилися, і яким чином ти обпекла руки моїх подруг – колишніх подруг. 
-    Коли це таке було? – запитала Анна, усміхаючись.
Беатріс опустила очі.
-    Ну в той день…
-    Оу, я зрозуміла. 
Тим часом уже закипіла вода на пельмені.
-    О, пельменчики. – радісно промовила Беатріс.
Анна посміхнулася і кинула їх у воду.
-    Ти з’їла все солодке, куди тобі ще м’ясо?
-    Це я від хвилювань. Ой, це я тобі нічого не залишила…
-    Не переймайся. Я просто насиплю собі більше пельменів, ніж тобі.
Дівчата засміялись.
-    А що на рахунок Емми? – запитала Беатріс.
-    Вона два рази зіпсувала нашу зустріч з Драко. Знаєш, перший раз я ще не сердилася сильно, але другий раз, коли вона перебила моє зізнання в коханні – це вже непростимо. 
-    Значить, ти запала на дракона, так?
-    Так. – з посмішкою відповіла Анна.
-    І він зараз в лісі, так? – з шоком запитала Беатріс.
-    Виходить, так. – Анна засміялася.
Пельмені уже зварилися. Анна насипала їх і подала на стіл. Беатріс ще багато питань задавала Анні, вони весело і цікаво розмовляли. Анна вирішила, що Беатріс її споріднена душа, а не Емма. Тому вона вирішила показати Беатріс дракона. 
-    Вставай! – сказала Анна, різко вставши.
-    Що? Куди? - подавившись пельменем, запитала Беатріс.
-    Я тобі його покажу! 
-    А як же пельмені? Ми їх навіть не доїмо? – з сумним виразом обличча запитала Беатріс.
-    В лісі твого містечка живе справжній дракон, а тобі пельмені важливіші? 
-    Ну це твій хлопець, а я вважаю, що хлопці завжди повинні бути на другому місці, тому давай доїмо? – із жалісливим обличчам запитала Беатріс.