Читати книгу - "Змії вміють кохати, Любава Волошин"

Весна прийшла неочікувано.

Вона увірвалась тихим  скрекотом птахів,неочікувано теплим вітром і запахом розмоклої землі.

Салазар сидів на дворі під деревом і  дивився на яскраво жовту квітку що була першою цього року.

Вона пробивалась на світ так рвучко,демонструючи непокору та силу, росла не боячись ще холодних ранків які могли здивувати морозом та інеєм.

Така тендітна сила ховались у тонкому стеблі. Салазар зірвав квітку і уважно вдивтвся у пелюстки.

 В його голові всю зиму роїлось тисячу думок. Щось в середині нього протестувало і одноголосному керуванні школою разом з товар гами і тим що чари будуть вчитись по обмежені програмі без дозволу на експерименти. Багато зіль та настійок,заклять і проклять взагалі виключили і назвали некоректними для вивчень дітьми. Але думки у Салазара в голові щберались у клубки шиплячих змій  і кожного вечора шипіли про те,що так бути не повинно.

Чари це сила і чим більшою силою ти володієш,тим могутнішим ти є. Та його слова ніхто не чув і не сприймав. Здавалось товариші відвернулися від нього.

Скоро вони вирушать в дорогу... Зведуть замок і тоді вже змінити що небуть буде пізно. Але поки що він ще намагався переконати Годрика.

Чомусь неупереджено він все одно був лідером. Чи роль зіграло те,що саме він видвигув ідею,чи жінки просто піддались по звичці чоловічому слову,однак Салазара злило те,що Ровенна і Хельга приставали радше до думок Годрика ніж до його власних.

Онікс  ще не прокинувся,впавши у міцну сплячку ще з першими заморозками, він міцно спав у кімнаті Салазара скрутившись тугими кільцями. Все більше і більше часу Салазар хотів  провести у тихому перешіптуванні з своїм другом,здавалось,що компанія шумних людей поруч вже обридла йому і давила на голову.

Салазара їла образа,його душу міцно охопила гординя і здавалось це дало перші проростки образ між товаришами. Їхні непорозуміння як і цей первоцвіт росли і здавалось тільки міцніли. Так банально і так просто...

В Салазара давно з'явилась одна думка,однак він сомнівався в тому чи дійсно буде правильно приховати  таку дію від друзів. Хоса і вони можуть щось приховувати від нього.

У вільний час він часто працював з фамільним перстнем. Діадема Ровенни боляче вдарила по його его. Чому він першим не вигадав зачарувати річ у такому масштабі. Та було б дуже банально і нудно повторити дію Ровенни. 

Салазар багато вечорів обдумовуаав чари які б могли зробити перстень  нічим не гіршим за діадему. 

Він згадав як того вечора готуючи зілля в якому він планував витримати перстень,щоб зміцнити метал і захистити його від  багатьохневзгод поранив палець.

Червона кров стекла у чан... Салазар завмер, всю роботу змарновано,невже все доведеться починати з початку. Але зілля лише зашипіло і змінило колір...

Салазар не один вечір вивчав і експериментував,він досліджував і перевіряв  кожнукраплинку і зілля і дещо зміг зрозуміти. Одна крапля крові - жертва, може не аби як посилити  будь яку настійку,зілля або чари.

Чи було це правильним? БЕЗПЕРЕЧНО. Все що дарувало силу було правильним, однак про свої справи які  друзі могли порахувати злим чаклунством Салазар заховав у своїх думках і кімнаті.

І ці таємниці тільки сильніше здавалось віддалили його від друзів.