Читати книгу - "Повернути себе. Том 2, Олександр Шаравар"

          Фіск нічого не міг зробити, він тільки й міг, що спостерігати за діями свого друга та колишньої підопічної. Вона діяла дуже швидко і професійно, хлопець не розумів, коли вона встигла цьому навчитися, адже раніше жодних бойових умінь вона не показувала.

          Вибігши з кишки, якою, виявляється, тече поживна суміш для органів вулика, аграфка вистрілила попереду себе з якогось дивного пістолета. Майже відразу тіло вулика почало розпадатися на сірий пил. У отвір, що утворився, Арніель стрибнула першою, слідом за нею стрибнув і Терн.

            Фіск почав хвилюватися, нанітна зброя - це дуже небезпечно. Просто за володіння нею у всіх цивілізованих країнах Співдружності вирок один -  смертна кара. І такої долі не хотів для аграфки. Потрібно буде з нею поговорити, щоб не надумала при чужих їм користуватися.

          Вибравшись із кишки, вони побігли коридором, намагаючись якнайшвидше дістатися до шлюзу, щоб покинути корабель. Здохнути від вибуху бомби з антиматерією не хотілося б зовсім.

         — Треба зв'язатися з Дексом, треба повідомити, що ти в нас і ми йдемо.- відправив повідомлення Фіск, насилу утримуючись у свідомості, стимулятори хоч і працювали, але симбіонти надто багато ресурсів організму забрали на первинне усунення травм, і слабкість на нього навалювалася хвилями.

            — Мовчи, бережи сили. - а наступного моменту трійцю втікачів наздогнали переслідувачі.

              Це був десяток архів псіонів, які одразу спробували їх придушити ментально. Але з ходу це не вийшло. Декілька секунд, які вони витратили на спробу підкорення, Арніель використала для випуску кількох дронів зі свого скафандра.

           Ті на великій швидкості полетіли до групи архів і вибухнули з великим викидом радіоактивних речовин. Фіск відразу відчув перешкоди у псіонічному сприйнятті. Все-таки радіація заважає псіоніці, хай і не дуже.

         — А тепер ловіть подарунок. — За мить архі почали вкриватися виразками, а через секунду вибухнули зсередини.

           —  Отримав повідомлення від Вана, - сказав Терн, - Наказ на евакуацію Декс зіткнувся з королевою.

          Все було ще гірше, ніж Фіск уважав. Без Декса шанси вибратися із ситуації цілими були близькі до нуля. Ох, недаремно він не послухався своєї інтуїції, яка ще вранці йому сигналізувала: не варто так ризикувати, не варто лізти на флагман архів.

          Коли наступного дня після повернення з бази Ардена їм надійшло повідомлення від Арніель, що вони з батьком вирушили на зустріч із королевою архів на флагман, то Декс вирішив ризикнути і спробувати добути інформацію від Родріеля.

           Він не міг дозволити тому втекти та не заплатити за зраду. Егоїстичний, по суті, вчинок їхнього командира-сполота привів до смерті як мінімум одного члена команди, а може, й більше, Фіск просто не знав про втрати. Зв'язок усередині вулика був лише імпульсний і використовували його лише для передачі важливих повідомлень.

        Довелося поспішати з самого початку, все це супроводжувалося великою кількістю помилок, про які хлопець раніше сам дізнавався від Декса, а той вимагав завжди все перевіряти ще раз. Ні плану дій, ні точних розвідданих, крім карти та псі-паролю, отриманих у повідомленні від Арніель, іншими словами, це була самогубна операція.

        Вже зараз Фіск розумів, що це результат впливу Декса, причому, швидше за все, він не помітив, як на них почав впливати. Спіймання Родріеля для сполота стала чимось подібним до ідеї. Фіск, варто йому дізнатися, що той може найближчим часом втекти, у нього ніби в голові щось перемкнуло.

         Вирушили вони на носії Зіґа до флагмана архів. Зараз це був гібрид гігантського шестикілометрового вулика архів та трьох великих носіїв зіургів, перетворених на одну велику космічну станцію.

          Але їм необхідно було саме на вулик, саме там, за даними від Арніель, і перебували вони з батьком. За сто тисяч кілометрів вони залишили носій на боті, прихованому невидимістю та псі-маскуванням, у бік флагмана.

        Висаджування пройшло нормально. Декс із п'ятьма хлопцями вирушили за Родріелем, а Фіск із Терном – за Арніелем по маяку. Але варто їм залишити бот, як той був відразу знищений.

        Придушивши свої емоції щодо смерті Каарли, Фіск зосередився на своєму завданні, але буквально на кожному кроці вони наштовхувалися на опір із архів. І якщо спочатку все було відносно нормально, і вони з мінімальною затримкою все ж таки просувалися вперед, то варто їм дістатися одного з інкубаторів, на них напали міміки.

        А далі їх в оточення взяли вже архі-псіони. Вся ця операція була помилкою, великою помилкою, і Фіск сподівався, що йому все ж таки вдасться вижити. Він щиро сподівався, що зможе повернутися і ще раз поцілувати Маарі.

        Несподівано ситуація різко змінилася. Атакуючі архі почали вибухати один за одним. Фіск не розумів, що відбувається, але незабаром він відчув появу двох псіонів та п'ятьох людей.

         Насилу зосередившись, Фіск спробував промацати їх ментально, але наступної миті він відчув біль, хтось грубо розірвав його ментальний щуп. Від болю Фіск знову знепритомнів.

        Отямився хлопець за кілька хвилин. Виявилося, що на цей момент вони вже були не на вулику, а у відкритому космосі. Але довго він не зміг пробути в свідомості, через кілька секунд він знову опинився в пітьмі, цього разу він знову почав намагатися вибратися з підсвідомості, але всі спроби були марні.

           Потік псі-енергії, що раніше йшов з підсвідомості, був дуже слабкий і просто не міг протягнути назовні. Від відчаю Фіск мало не втратив контроль над своїми емоціями, але раптово все змінилося.

        Ментальний удар величезної сили, в десятки разів сильніший, ніж будь-коли він відчував, буквально вирвав його із забуття. А слідом був біль, сильний біль не фізичного, а ментального тіла.