Читати книгу - "Флеш Рояль, Тала Тоцка"

Удари йшли один за іншим, звуки були такі, наче били по боксерській груші. Дінка так і стояла, заплющивши очі і боячись поворухнутися, в свідомість її повернув тривожний оклик Тимура:

— Макс, не тут...

Знову якась метушня, потім голоси віддалилися, перемістилися в хол, а там і зовсім стихли. Діна обережно відкрила очі.

— Можеш йти чи тебе віднести? — заглянув їй в обличчя Лекс.

— Піду. Сама, — так само незрозуміло пошепки відповіла вона і, спираючись на його руку, повільно пішла в стафф-рум.

— Зараз Ед приїде, він якраз на чергуванні, — заспокоював її Олексій, а Дінка мріяла якнайшвидше доповзти до диванного куточка, впасти на нього та провалитися в інший вимір.