Читати книгу - ""Каселона". Шалений рейс, Олена Гриб"

«От би мені бластер…» – як завжди недоречно захникав внутрішній голос. Сем відмахнувся від нього як від настирливої комашки. Сенс мріяти про нездійсненне? З тим самим успіхом можна сподіватися, що загарбника раптом розіб’є параліч. Та й бластер – не та зброя, з якої гатять у замкненому просторі. Вистачило б навіть найслабшого портативного паралізатора… Але це було зі сфери фантастики.

«Каселона» – маленький перевізник, що ледве зводить кінці з кінцями, а не військовий корабель. Іграшки на кшталт кишенькових паралізаторів надто дорогі, до того ж досі вбудований захист «Зірниці» жодного разу не підводив. Якщо точніше, досі на корабель не замахувався ніхто, крім портової шпани, Міка і професора Торна.

Ну а бойова зброя – зовсім інша історія. Отримати на неї дозвіл Сем зумів би без проблем – на деяких планетах до таких запитів ставилися вкрай лояльно. Але бюрократична тяганина, якою супроводжувався приліт і відліт озброєного зорельота в кожному більш-менш пристойному космопорту, відбивала бажання мілітаризуватися.

– Проходьте, Райсе. – Даніал помітив роздуми Сема і махнув пістолетом, запрошуючи опонента в каюту. – Скажу відверто: я не маю причин вам шкодити. Допоможімо один одному, а потім розійдемося навіки.

«Хтось – в утилізатор, а хтось – у щасливе заможне життя?» – Сем, не вагаючись, перетнув коридор.