Читати книгу - "Його інвестиція. Міняю інвестора. Частина 2., Лія Серебро, Олена Арматіна"

Ми знову замовкли, чекаючи на новини від лікарів.

Кілька годин потому двері операційної відчинилися, і до нас вийшов хірург. Його обличчя було стомленим, але на цей раз там читалася надія.

— Він стабільний, — сказав він.

Я відчула, як сльози покотилися по щоках. Емір теж зітхнув із полегшенням.

— Дякую, — прошепотіла я.

— Він прокинеться через кілька годин, — додав лікар. — Але потрібен час на відновлення.

Я глянула на Еміра, і в його очах була вдячність. Ми разом пройшли цей жахливий вечір і залишилися живими, хоча нас змінила кожна хвилина цієї боротьби.

Попереду нас чекала складна розмова, багато не ясного, але зараз, у цій тиші лікарні, було одне важливе — Салім живий.