Читати книгу - "Обурливо гарна, або Ліки Його Високості, Ольга Обська · автор"

Звісно, вийшло далеко не одразу. Тельмар лаявся, бурчав, називав бездарною незграбою, вдавався до свого улюбленого прийому — погрожував указкою. Але це не спрацьовувало. Сніжана знала, що цілитель не такий злий, яким хоче здатися. Тоді він змінив тактику.

— Добре, досить, — холодно відсторонив він Сніжанину долоню і почав застібати сорочку. — Ну, не дано, то не дано. Вміти бачити еолу у пацієнта — це рідкісний дар. Жінкам таке не під силу. Я навіть не здивований, що в тебе не вийшло.

У Сніжані одразу ж скипів гнів. От сексист середньовічний! Та жінкам під силу таке, про що деякі чоловіки навіть мріяти не сміють. Зараз вона йому покаже, хто тут бездарність, а хто природжений цілитель! Сніжана вперто повернула долоню на його груди. Затримала подих, заплющила очі, перетворилася на слух. Вловила биття серця. Транс накотив густою хвилею. Відключив від реальності. Весь організм Тельмара був як на долоні: білі ділянки, прозорі, трохи каламутні, знову білі, а ось і воно — темрява і холод. На секунду накотив жах. Сніжана різко відсмикнула долоню. Транс спав миттєво.

— Побачила?

— Так.

— Де?

Сніжана підбирала слова — як би відповісти якомога тактовніше?

— Ну?

Вона наважилася. Чого уникати правди? Вони ж обоє медики.

— У горбу.

Тельмар задоволено крякнув і заходився застібати сорочку. Вона зрозуміла, що відповіла правильно.

— Іди. На сьогодні досить.

Сніжана підвелася. Попрямувала до дверей, але на півдорозі зупинилася.

— Зачекайте, цілителю, але виходить, вас можна вилікувати? Ваш горб виник через те, що в цьому місці накопичилася чорна еола, чи не так? Але якщо її вигнати, якщо змусити витекти назовні, ви одужаєте. Горб зникне.

Тельмарові чомусь не сподобалися слова Сніжани. Він глянув на неї з-під косм зло:

— Не всі хвороби можна вилікувати. Не будь-яку еолу можна змусити залишити тіло.

— Від чого це залежить?

— Іди, я сказав! — крикнув гнівно. — На сьогодні все.

Сірий Кардинал кілька днів провів у роздумах. Події у таверні мало не зруйнували все, що він так довго і ретельно готував. Він мало не видав себе. Добре, що був у жіночій сукні та гримі, Крайдан його не впізнав. Але довелося заради порятунку пожертвувати Намистом Дару. Артефакт міг би послужити набагато більшу службу, якби не був одномоментно розірваний, але іншого виходу в тій ситуації не було. А тепер Сірий Кардинал може розраховувати лише на себе та на ті дорогоцінні зілля, які йому вдалося роздобути на Півночі.

Його сильною стороною завжди було вміння будувати багатоходові плани. Він любив обходитися без жертв. Плани і так спрацьовували безвідмовно, тому що він грав на людських слабкостях. Якщо правильно знайти больову точку і натиснути на неї, людина перетворюється на маріонетку. На Крайдані його метод дав збій. Чому? Чому його переграли?

Сірому Кардиналу потрібен час, щоб зрозуміти, де він помилився. Він думав, що Крайдан сумував за жіночою ласкою. Магістр ніколи не мав теплих стосунків із дружиною, а останнім часом взагалі жодних стосунків у нього не було. Тому любовне зілля мало спрацювати безвідмовно. Але Сірий Кардинал чогось не врахував.

Він наново скрупульозно зібрав інформацію про останні події в житті Крайдана і зрозумів, що той встиг захопитися своєю підопічною. І захоплення це, мабуть, дуже серйозне. Зілля тому не подіяло, що думки Крайдана були зайняті іншою. Але з цього можна отримати зиск. Суворий неприступний шляхетний магістр закохався у підопічну? Заборонене кохання! Про те, щоб знайти у противника таку больову точку, можна лише мріяти. Знаючи про цю слабкість Крайдана, дискредитувати його в очах короля буде ще простіше. Який лютий гнів спалахне в Арттериці, якщо він застане свого благородного Магістра у ліжку з однією з наречених принца?

Щоб організувати бурхливу ніч Крайдана і північниці навіть приворотного зілля не потрібно. Але дещо зробити все ж таки доведеться. Щоб підштовхнути їх одне до одного потрібне зілля, що пригнічує волю — напій, який на пару годин позбавляє людину сил чинити опір бажанням.

План дозрів швидко. Цього разу часу на підготовку було зовсім небагато. Крайдан уже прийшов до тями, а отже, найближчим часом постарається навідатися до дружини, щоб витрусити з неї, кому вона віддала викрадене Намисто Дару. Сірий Кардинал, звичайно, міг би заткнути їй рот зіллям забуття, як він це зробив із Жуліною. Але йому б не хотілося зараз покидати палац і скакати за тридев'ять земель у гірську обитель, коли потрібна постійна присутність тут, у палаці. Розсудливіше якнайшвидше вивести Крайдана з гри, поки він ще не поїхав. Тому необхідно, щоб його застали в ліжку північниці сьогодні ж. Сірий Кардинал уже подбав, щоб за вечерею і Магістр, і його підопічна випили напій, до якого було щедро додане зілля, що позбавляє волі. А тепер він чекав, коли отримає доповідь про пересування Крайдана та північниці.

Його людина з'явилася буквально за півгодини і повідомила, що Магістр вирушив до своєї підопічної. Мабуть, зілля вже почало діяти, Крайдан погано контролює свої бажання.