Читати книгу - ""Каселона". Шалений рейс, Олена Гриб"

Палець Міри застиг над кнопкою «Надіслати».

– Леві у розпачі, Міку. Після тої історії зі шпигунством і чоловіком-аліанцем Леві візьметься за будь-яку роботу. Я поставила б на неї.

– А я на Райса. Який сенс Астіну наймати Леві, якщо вона бездарність? Райс хоча б чоловік.

– Шовініст!

– Реаліст. Не зв’язуйся із Сінами. Будь ласка.

Ніби наперекір сестра тицьнула в потрібну кнопку.

– Так треба, – заявила непримиренно. – Іноді правильні рішення неприємні. Астін у глибині душі не змінився. Я відштовхувала його, ображала, але він не злиться. Я в боргу перед ним! Треба було зустрітися! Він довіряв мені… Розповідав про «Селестину», про загибель старшої сестри, про батька у в’язниці… Ти знав, що Астін був на тому проклятому лайнері? Він дивом вижив і поділився зі мною своїм болем! А я злякалась і зрадила його!

Мік хотів сказати, що вона – безмозка курка, якщо збирається пожертвувати спокійним майбутнім. Є й інші варіанти! Наприклад, можна підстерегти, коли загарбник відвернеться, і…

І двері стукнулися в стіну, обірвавши потік квапливих думок, оскільки хтось нетерплячий штовхнув їх ногою.

– Ти! – На порозі стояв розлючений батько у закривавленій сорочці і з перев’язаною головою. – Це ти зробив?

Він вказував прямо на сина, і Міку стало незатишно навіть без оголошеної причини.

– Емм…

– Ти запхав у планшет Торна голку, змащену «Оніксідролом» чи чимось схожим?

Мік відчув, як його вуха починають горіти.

– Ні, – сказав ледве чутно.

– Ні?!

На шиї батька повисла Міра, і розмову, що закінчилася б абсолютною ганьбою, довелося відкласти.