Читати книгу - "Зграя, Лаванда Різ"

   Спимо в обіймах один одного, уривками. Засинаємо і підхоплюємося разом. Щось назріває. Ми це відчуваємо, простір пульсує енергетикою, що виходить від перевертнів. А ще я зробила відкриття, що у мого Тіма чуття і зв'язок з навколишнім світом в рази сильніше, ніж у альфи, і зв'язок з нашою зграєю у нього набагато глибше, ніж у мене. Він унікальний і він побоюється своєї сутті. Не можна допустити, щоб цього вовка вивели з себе. Тому ніби приклеївшись, ходжу за ним тінню. Зате йому це подобається, хоча б посміхатися знову став.

Наближення чужинців ми вловили раніше, ніж нас покликали в операторську. У «кімнату-екран» бігли наввипередки. Непрохані вовки  підібралися з боку лісу.

- Залягли, вивчають форт. Їх не більше десятка, - пробасив Джері, який чергував сьогодні. - Примари. Але це ще не все. Надходять сигнали з різних точок півкулі. Наші спостерігачі зафіксували переміщення великих груп вульфенів. Сказати точно альянс це або союзники складно.

- І тріснув світ навпіл, - прошепотів собі під ніс Тим. - Для розминки розберемося з альфою північних примар. Я вийду до них. Нікі, - коситься він на мене, тому що я мимоволі вчепилася йому в руку. - Я запальний, але не зовсім придурок, знаю, як вчинити правильно. Пусти.

  Саме зараз мені не можна встрявати. Розумом я це розумію. А серце заходиться і шрами болять. Але мені потрібно дозволити Тіму вирішити це питання. Якщо в зграї є бета, то спірні проблеми з іншими зграями вирішує саме бета, альфа з'являється на заключному етапі. Ось і мені слід витримати, стиснувши кулаки. Дихати глибоко і не думати, що вони можуть вбити один одного. Хвилини розтягуючись, намотують навколо мене гумові петлі. Муки від очікування стають сильнішими, від того, що я відчуваю лють Тіма. Значить, вони з Еріком знову обмінюються дотепами і погрозами. І коли я чую внутрішній поклик бети, зриваюся, мало не на чотирьох.

Еріка тримають біля воріт у внутрішньому дворі. Не скажу, що я горю бажанням його побачити, це важко, місце вирваного шматка на душі тільки почало заростати, та й упевненість Тіма в моїх почуттях до нього для мене важливіша. Поправляю волосся так, щоб не було видно мітки шлюбу на вусі, не знаю чому, напевно, не хочу очевидними деталями робити Еріку боляче. Очі альфи північних примар спалахують, з жадібністю вдивляючись у мене. Його ще не попустило. Хоча у мене при вигляді нього ноги вже не підкошуються і хвилі на серці не плескаються. Тепло залишилося. Але поглянувши на нього, одразу дивлюся на чоловіка, оцінюючи рівень небезпечного кипіння.

- Він звичайно ж не повірив жодному моєму слову, - кривиться Тім.

- Еріку, - ні, мені краще не дивитися в ці очі, вони розпорюють рани і висмикують спогади. - Ми пішли на хитрість. Але про це ти повинен тримати язика за зубами. Як ти вже відчув - дитина не твоя. Твої союзники, противники альянсу, напевно рушили в гніві на Саутпорт, щоб не дати альфі альф з'явитися на світ, потрібно їх притримати, не розкриваючи карт. Альянс не повинен дізнатися завчасно, що їх нахабно розвели. Загалом, ми поки що брешемо всім, щоб виграти війну малими жертвами.

- І тобі привіт. Мої вітання, - в його іронії прихований страшенний сум. Мене він пече, Тіма злить. - До мене дійшли чутки, що двоє з глав альянсу вже вбиті. Плюс до всього почалося тотальне цькування законників.

Багатозначні паузи. Саме вони ріжуть слух найбільше. Їх прихований сенс крапки почуттів.

- Будеш виступати на захист законників? - гмикає Тім. - Опинишся в меншості. Вульфени по всьому світу мають бажання повалити верховенство мисливців. Вони багато знають, але їх мораль прогнила, як і у більшості людей. Не ми повинні боятися мисливців, а вони нас. Тварюк, які скоїли страшні злочини проти вульфенів потрібно стратити! - блиснув очима Тім.

- Серед законників є нормальні достойні люди, - з притиском заперечує Ерік.

- Якщо у них вистачить розуму, хай тоді сидять тихо і не рипаються ці твої гідні люди. Відтепер все буде вирішувати рада зграй, а не законники!

Скептично фиркаючи у відповідь на слова Тіма, Ерік трясе головою:

- Це щось новеньке! Стривай, а не пахне це пануванням вульфенів та ідеями альянсу?!

- Йди до біса! Я лише хочу, щоб мені дали свободу. Я згоден жити за лаштунками світу серед необізнаних людей, спокійно ходити вулицями, дотримуватися законів штату, купувати улюблені пластівці і грати з людськими пацанами в футбол. Я ненавиджу законників так само, як і альянс. Тому правила тепер злегка зміняться.

- Все залежить від рішення звичайного бети? - з викликом усміхається Ерік.