Читати книгу - "Шалена жінка та бос-недоумок, Маріанна Аріна"

***

До них вже поспішала молода, приваблива жінка, приблизно їхнього віку. Зважаючи на всі обставини, це скоріш за все і була господиня свята, та сама Керол.

– Чейз! Ведмежа моє улюблене! – секунда і Керол повисла на «ведмежаті», від чого брови Кейт поповзли догори. – Як же я скучила! А ти, мабуть, Кейт. – перевела вона зацікавлений погляд на неї. – Боже яка ж ти гарна, яка яскрава. Ти ж не проти, що я одразу на «ти». Ми ж приблизно одного віку. Та ще й майбутні родичі. – Затараторила вона, не даючи нікому і слова сказати.

– Керол, чому тут майже всі наші родичі? – Чейз грізно глянув на сестру, і та опустила очі. -Ми ж домовлялися, що буде лише твоя сім'я та батьки.

– Ну, ведмежатко! Не сердься на мене, будь ласка. Я лише Софі сказала. І випадково сказала, що ти будеш із дівчиною. Ну, ти ж розумієш? Ти ніколи нікого не приводив, ні з ким нас не знайомив. Тим паче нашу маму. Вона одразу збагнула, що ти приїдеш із нареченою, аби кого б не привіз із собою. Ну і звісно пішла «ланцюгова реакція». Ти ж її знаєш! Загалом на ранок у курсі були вже всі наші родичі. – Сестра Чейза тараторила, винувато поглядаючи то на нього, то на Кейт, яка виглядала трохи спантеличеною.

– Ти розумієш, у яке становище ти нас поставила? Ми їхали на тихий сімейний обід, а не на звану вечерю з усім «кланом». – незадоволено рикнув Чейз. Хоч і не на повну силу, як він міг. Але все ж очі Керол стали переляканими і заблищали.

Кейт зрозуміла, що треба терміново втручатися, бо конфлікт набирає обертів і це зіпсує взагалі все.

– Чейз, рідний, заспокойся, будь ласка. Все добре. – Вона заспокійливо погладжувала його по руці. – Ну, трохи більше людей, ніж ми очікували. Не сварися на сестру. Вона хотіла зробити як найкраще. Крім того в цій ситуації не все від неї залежало. – Кейт із лагідною посмішкою заглянула йому в очі. – Зате одразу з усіма познайомиш мене. І ми уникнемо постійного «паломництва» до нашого додому, яке все одно почалося б після сьогоднішнього пікніка. – Вона пильно слідкувала за реакцією Чейза. Він хмурився і не відводив погляду. Наче щось читав у її очах. Потім кивнув, і його обличчя трохи посвітлішало.

Керол із полегшенням зітхнула і засяяла.

– Дякую, Кейт. Я любитиму тебе, як сестру. Обіцяю! – Вона рвучко обійняла її. – Ідемо я спочатку познайомлю тебе зі своїми. З Лексі я так розумію, ти вже знайома. Вона вже половині родичів встигла розповісти, що дядько Чейз привіз із собою руду лисичку. Ендрю! Любий, йди сюди.

Чоловік, що підійшов, весело посміхнувся їм та помасажував плечі Керол.

– Вітаю, я чоловік Керол. А ти «лисичка» Кейт. – Він підморгнув їй і голосно розсміявся. – Повинен тебе засмутити, у нашої малечі ти тепер надовго залишишся лисичкою.

Чейз обійняв її за талію і притиснув до себе.

– Ендрю, як ти міг віддати свій дім на поталу нашим родичам? – Жартівливо пожурив його і потис руку.

Той лише тяжко зітхнув і відмахнувся.

– Та ти ж сам же знаєш… Цих, – він кивнув головою на натовп на галявині, який вже із цікавістю поглядав на Кейт, – не зупинить навіть паркан під напругою.

_____________

Любі читачі. ))

Як вас сюрприз, влаштований сестрою Чейза? Всі родичі разом при першому знайомстві... Кейт цьому не дуже зраділа. Як думаєте пройде ця "подія". А головне - яки буде знайомство із матір"ю Чейза?

Буду дуже рада вашим коментарям. ))