BooksUkraine.com » Наука, Освіта » Ми — це наш мозок 📚 - Українською

Читати книгу - "Ми — це наш мозок"

154
0
На сайті BooksUkraine.com ви знайдете великий вибір книг українською мовою різних жанрів - від класичних творів до сучасної літератури. "Ми — це наш мозок" автора Дік Свааб. Жанр книги: Наука, Освіта. Зберігайте свої улюблені книги у власній бібліотеці, залишайте відгуки та знаходьте нових друзів-читачів. Реєструйтеся та насолоджуйтесь читанням на BooksUkraine.com!

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 10 11 12 ... 102
Перейти на сторінку:
зашкодити розвитку дитячого мозку. Свинець, який додають у бензин як антидетонаційний засіб, потрапляє із довкілля в матку до плоду і підвищує ризик виникнення проблем із навчанням. Про небезпеки, які криє в собі ртуть, вперше довідалися в 50-ті роки, коли довкола японської бухти Мінамата коти в рибальських селах почали дивно поводитися і несподівано здихати, а риба стала безцільно метатися туди-сюди. Рибалки продавали свої найкращі улови, а для сім’ї залишали гіршу рибу. Через високий вміст у рибі органічно зв’язаної ртуті, яка потрапила в довкілля із фабрики пластику, шість відсотків дітей ще до свого народження зазнали тяжких ушкоджень мозку. Ртуть гальмує утворення нервових клітин і розвиток нервових волокон, чим викликає розумову відсталість. У дорослих траплялися випадки паралічу. Сьогодні в екологічному парку Мінамата стоїть пам’ятник, присвячений усім формам життя у озері Ширануї, які стали жертвами цієї катастрофи. Парк спорудили на 27 тоннах забрудненого ртуттю шламу із бухти Мінамата і на десятках запаяних контейнерів з отруєною рибою. До сьогодні уряд Японії не подбав про належне фінансове відшкодування жертвам трагедії.

Нерідко трапляються порушення у розвитку сексуальної диференціації чи інтерсексуальності. Залежно від того, враховувати чи ні менш тяжкі порушення, а також період життя, в якому було поставлено діагноз, частка уражених дітей становить два відсотки або менше. Від 10 до 20 відсотків випадків атипового розвитку статевих органів спричинені не хромосомами. За ці випадки, імовірно, відповідають хімічні препарати. ДДТ, поліхлоровані дифеніли, діоксини та багато інших речовин, що потрапляють у довкілля, які сьогодні називають «ендокринними підривниками». Це — підривні речовини, бо вони можуть підірвати регулювання нормальної статевої диференціації. Ще 1940 року в пілотів, які розпорошували над полями ДДТ, виявили зменшення кількості сперматозоїдів. У той же час довели і наслідки впливу цих речовин на розвиток мозку багатьох тварин. Та лише нещодавно виникло занепокоєння з приводу можливого впливу ендокринних підривників на сексуальну диференціацію дитини, а заодно на її статеву ідентичність та сексуальну орієнтацію (див. розділ ІV).

III.2 Порушення розвитку мозку, спричинені медикаментами чи речовинами, що зумовлюють залежність

Чи не пошкоджуємо ми мозок наших

дітей ще до їх народження?

Назва моєї лекції при вступі на посаду 1980 р.

Тяжкі порушення розвитку мозку, що виникають на ранніх строках вагітності, на щастя, трапляються нечасто. Прикладами таких тяжких аномалій є розщеплення хребта (spina bifida, захворювання, яке часто зустрічається, коли мати під час вагітності приймала препарати від епілепсії), відсутність головного мозку (аненцефалія, що найчастіше трапляється, коли вагітна зазнає впливу пестицидів) або відсутність частини кінцівки. Останню аномалію певний час спричиняло вживання приписуваного вагітним жінкам нового снодійного засобу, який за короткий час призвів до такої великої кількості каліцтв, що заговорили про «скандал із талідомідом чи софтенолом», а також «скандал із контерґаном». Такі прямо очевидні порушення розвитку називають «тератологічними аномаліями». Після «скандалу з контерґаном» сьогодні значно обережніше ставляться до прописування будь-яких ліків у першому триместрі вагітності. Звісно, такі каліцтва становлять лише вершину айсберга порушень мозкового розвитку, які можуть виникнути і після перших трьох місяців вагітності. Набагато частіше за класичні тератологічні каліцтва в розвитку дитячого мозку трапляються мікроскопічні аномалії, спричинені хімічними речовинами. Вони виникають вже на пізніших стадіях вагітності та призводять до проблем інколи значно пізніше. При народженні така дитина виглядає цілком здоровою, але згодом, коли системи мозку зазнають функціональних навантажень, вилазять дефекти. Жінка, що палить під час вагітності, підвищує у дитини ризик труднощів з навчанням у школі, проблем з поведінкою у підлітковому віці та з продовженням роду в дорослому віці. Такі порушення називають «функціональними» або «поведінково-тератологічними порушеннями».

Багато хімічних речовин можуть потрапити до плоду і за­шкодити розвитку його мозку. Важкі метали, що містяться в довкіллі, нікотин, алкоголь, кокаїн та інші наркотики, а також медикаменти, які приймає вагітна, можуть порушити безпечний перебіг стрімкого мозкового розвитку. Діти, які ще в утробі зазнавали впливу наркотиків через наркозалежність матері, так звані нарко-діти, після народження страждають не тільки на абстинентний синдром, а ще й нерідко все життя мають невиліковні пошкодження мозку. На моє переконання, всі речовини, які впливають на мозок дорослого, також впливають на мозковий розвиток ненародженої дитини. І мені не траплялися винятки з цього правила.

Алкоголь

Вже давно було відомо, що алкоголь може спричинити вроджені аномалії. За декілька століть до Христа ще у фінікійському Карфагені турбувалися, щоб алкоголь не зашкодив ненаро­дженим дітям, тому законодавчо забороняли вживати алкоголь у день весілля. Англійський письменник Генрі Філдінґ ще 1751 року під час епідемії вживання джину в Англії застерігав: «Що вийде з дитини, зачатої у сп’янінні від джину?» 1968 року французькі дослідники вперше опублікували дані, що вживання алкоголю під час вагітності може призвести до порушення мозкового розвитку плоду. (Ще в романі Хакслі «Прекрасний новий світ» (1932) створювали ґам, представників нижчої касти, вводячи їм у сурогат крові алкоголь.) Оскільки на публікацію французів ніхто не звернув уваги, Джонс (Jones) та співавтори, назвавши це явище «фетальним алкогольним синдромом», 1973 року заново відкрили його для англомовної літератури. Вживання вагітною алкоголю зумовлює повільніший ріст мозку і тяжке розумове відставання дитини. Проте в деяких випадках через вживання алкоголю виникають лише незначні порушення в розвитку мозку. У ході розвитку біля шлуночків утворюються мозкові клітини, які згодом переносяться у мозкову кору, де вони дозрівають і утворюють нервові волокна, щоб вступати в контакт з іншими клітинами мозку. Такий процес міграції зародкових мозкових клітин під впливом алкоголю може зазнавати настільки тяжких порушень, що мозкові клітини проростають крізь мозкову оболонку і проступають на зовнішньому боці мозку. До того ж алкоголь надовго активує у дитячому мозку вісь стресу, що збільшує ризик виникнення депресій чи панічних нападів. У шістдесяті роки попереднього століття у пологових будинках при загрозі передчасних пологів робили алкогольні крапельниці. Алкоголь гальмував перейми, таким чином дитина могла ще на якийсь час залишатися в матці. Але ніхто тоді не переймався думкою, що алкоголь потрапить у дитячий мозок. Немає свідчень, чи зашкодила така терапія дітям.

Паління

Просто жахає, скільки небезпек чатують на дитину, якщо мати палить під час вагітності. Паління матері є найпоширенішою причиною смерті дитини при народженні. Воно подвоює імовірність несподіваної смерті маляти. Паління матері підвищує ризик передчасних пологів, зменшує вагу дитини, гальмує її мозковий розвиток, порушує режим сну, збільшує ризик ожиріння в старшому віці, погіршує пізнавальні здібності в школі й навіть змінює функціонування щитовидної залози як у матері, так і в дитини. У дитини зростає імовірність синдрому дефіциту уваги та гіперактивності (СДУГ), агресивної та імпульсивної поведінки, а також проблем із мовленням і концентрацією. У хлопчиків паління матері впливає на розвиток яєчок, і в них частіше є проблеми з продовженням роду. Навіть зараз близько 8 відсотків жінок досі палять під час вагітності, і лише деякі з них кидають паління на цей час. Не менші небезпеки для дитини криються у заміні паління нікотиновими пластирями, бо, як показали експерименти на тваринах, сам нікотин теж має цілу низку небезпечних ефектів для розвитку мозку. Тож порушення розвитку мозку зумовлюють не тільки ті речовини, які містяться в димі, а й сам нікотин. Якби всі вагітні в Нідерландах припинили палити, кількість передчасних пологів скоротилася б на 30 відсотків, дітей із надто малою вагою при народженні — на 17 відсотків, а кошти, витрачені

1 ... 10 11 12 ... 102
Перейти на сторінку:

!Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Ми — це наш мозок», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Ми — це наш мозок"