Читати книгу - "Перегляд позитивного мислення: на основі нової науки про мотивацію"

плющем корпусів, чують запах дерев’яних сходів у книгозбірні, бавляться у фризбі на галявині або розмовляють із друзями. Повертаючись додому після відвідин кампусу, учні пам’ятають свої фантазії й можуть їх поглибити, збираючи відомості про інші інститути й готуючись до остаточного рішення. Увесь цей процес робить вибір коледжу випадковим; якщо учениця відвідувала кампуси холодного дощового дня, її фантазії істотно відрізнятимуться від тих, які виникають у вологу й хмарну погоду або сонячного спекотного дня, коли всі студенти перебувають на галявині.

Люди назагал ставляться до планування свого майбутнього раціонально. Вони укладають довгий список того, що збираються здійснити, й іноді роблять додаткові списки можливих «за» і «проти» для кожного варіанту вибору. Фантазування — інший процес, що має свої переваги. Спостерігаючи подумки вільний перебіг уявних картин, люди поступово переходять до всебічного й інтуїтивного розуміння того, чого вони хочуть, що саме важливо для їхніх практичних дій і життя. Вони починають бачити, що має значення і що здається правильним.

І так само, як гарна книжка чи фільм дають вам змогу подумки відвідати далекі краї, ви можете пізнати власне ймовірне майбутнє. І хтозна, які відкриття ви зможете зробити.

Задля тренування я пропоную вам зручно вмоститись і визначити важливе для вас бажання. Заплющіть на мить очі й пофантазуйте про його здійснення. Як ви собі уявляєте процес реалізації? Які почуття пов’язуються у вас із цим? Хто ще з’являється у вашій уявній картині? Уявіть собі якомога більше деталей, що впливають на ваші п’ять відчуттів. Але не чиніть опору, якщо ваші уявлення поширяться на інші бажання або на негативні картини, пов’язані з первісним бажанням. Дайте волю уяві й просто спостерігайте за своїми фантазіями, не висловлюючи ніяких суджень.

Спробуйте записати свої фантазії. Увімкніть таймер і записуйте виниклі образи, не звертаючи уваги на граматику й логіку (сюрреалісти, які мрійництву приділяли велику увагу, називали такий процес «механічним писанням»). Або, якщо маєте смартфон, запишіть ваші думки на нього. У такий спосіб ви зможете потім прослухати перебіг ваших мрій. Ви могли б віддати перевагу своїм первісним бажанням і надалі зосередитися на них. Або можете побачити, що наймиліші вам бажання істотно відрізняються від початкових і поривають вас дужче, ніж ви могли собі уявити.

Завершивши цей процес, обдумайте його. Позитивні фантазії можуть подолати наші щоденні турботи й поточні страждання. Мрії породжені невідкладними людськими потребами, тому можуть допомогти у складних ситуаціях, коли ми втрачаємо контроль над перебігом подій і змушені чекати на допомогу ззовні. У легших ситуаціях вони дарують нам приємність ескапізму, допомагають «не відриватися від реальності», даючи змогу віртуально дослідити глибинні бажання, тобто визначити, що ми хочемо насправді, що нам належить і де наше місце.

Мрії корисні в багатьох ситуаціях, але все залежить від специфіки контексту. Вони не можуть допомогти нам схуднути, кинути палити або знайти роботу, але вони справді допомагають вижити в пустелі, не загинути під час політичних репресій і не втрачати віру, чекаючи на вирок суду другу-наркоторговцю. Головне — не вимагати від фантазій більше, ніж вони можуть дати. Доки ми розуміємо силу й межі позитивних фантазій, вони можуть прислужитися нам як помічні, а не обмежувальні засоби. Не слід позбуватися мрій, але не варто сліпо вірити, що мрійництво може зробити все.

Розділ третій. Обдурювання власного розуму

Чому наші позитивні мрії про майбутнє не допомагають нам кинути палити, стати стрункішими й покращити наші стосунки? Чому мрійництво — на противагу оптимізмові на основі обґрунтованих надій на майбутнє — заважає людям здійснювати свої бажання? Як мрійництво впливає на нас на когнітивному, емоційному, навіть на фізіологічному рівні?

Ми з Гітер Баррі Кеппс шукали відповіді, звернувшися до незвичайного джерела: до жіночих черевиків. Багато жінок витрачають чимало часу на фантазування про взуття, особливо — на те, що на елегантних високих підборах. Бажаючи краще зрозуміти захоплення жінок стильними черевиками, ми залучили до досліду 164-х студенток коледжу[55]. Довільно поділили їх на дві групи й запропонували заповнити на комп’ютері анкету. Протягом трьох хвилин на екрані висвітлювалося прохання уявити себе на казкових високих підборах. Потім їм пропонувалося записати свої спонтанні думки й марення. Одна жінка написала: «Я взула улюблені черевики з чорної лакованої шкіри. До них я одягла чорну сукню — і впевнено та зручно почуваюся в такому взутті на вулиці. Я можу йти вулицею швидко, і перехожі помічають мене. Я почуваюсь вищою, вишуканішою та впевненішою. Завдяки підборам мої ноги здаються довшими і тоншими».

Коли три хвилини минали, ми пропонували одній групі студенток придумати ще щось позитивніше про ці підбори. А інша група одержала наступні інструкції: «Може, не все так чудово із цими черевиками на високих підборах. Вони справді такі чудові, як ви собі думали? Вам вони пасують? Усі захоплюються вами? Будь ласка, подумайте про це та запишіть якісь негативні думки щодо цього». Друга група майже відразу перейнялася цим проханням і відразу пригадала всі прикрощі, пов’язані з ходінням на високих підборах. Одна студентка написала: «Мені страшенно болять ноги, і на підборах я обов’язково раз чи двічі спотикаюсь. Не кожний помічає ті високі підбори чи зауважує, які вони гарні. Інколи на людях мені ніяково. Я хочу роззутися, щоб зняти біль, а на правій нозі я понатирала водянки».

До і після трихвилинного сеансу ми зробили те, що мало кому спаде на думку робити під час марення: виміряли систолічний тиск крові. Систолічний тиск крові — це параметр, що характеризує роботу кровоносної системи та показує, наскільки людина стимульована або мотивована[56]. Коли ми збуджені й щось робимо, наше тіло споживає більше кисню й поживних речовин; у відповідь на це наша серцево-судинна система активізується й качає більше крові[57]. Ми не вдавалися до з’ясування — реальні чи ні захоплення студенток черевиками. Ми хотіли подивитися, як мрії про черевики впливають на жінок: роблять їх енергійнішими або втомленішими. Якби мрійництво зменшувало енергію, це допомогло б пояснити зв’язок, який ми бачили між мрійництвом і зниженням активності. Можливо, пацієнти худли або їхнє одужання сповільнювалося після остеопластики тому, що мрії їх розслабляли, тож їм важче було підводитися з ліжка та йти до своєї мети.

Саме це ми й виявили. Спочатку кров’яний тиск у студенток обох груп був однаковий (середні величини в групах). Але після вправ із мрійництвом у студенток, які лише позитивно фантазували про носіння взуття на високих підборах, систолічний тиск крові був нижчий. І навпаки, у дівчат, чиї позитивні фантазії ми приглушили, попросивши критичніше