Читати книгу - "Скорочено П’ятнадцятирічний капітан"

озброївшись величезним ополоником з довгою ручкою, помішував рідину в казані, що рясніла язичками полум'я. Раптом Муані-Лунга вихопив ополоника з рук у Алвіша, зачерпнув вогняного пуншу й підніс до рота. Як заволав володар Казонде! Його проспиртована величність спалахнув, мов сулія з гасом. Вогонь не давав великого жару, але невтримно пожирав Муані-Лунга. Один з міністрів Муані-Лунга підбіг до свого володаря, щоб загасити його, але, проспиртований не менше від того, зайнявся й сам.

Алвіш і Негору заклякли на місці. Дружини володаря кинулись навтіки. Через кілька хвилин Муані-Лунга і його міністр згоріли.

Розділ XII

ПОХОРОН МУАНІ-ЛУНГА

Назавтра перелякані тубільці не витикали носа з хатин. Алвіш також не виходив з дому, бо боявся, що його покарають. Аж тут Негору осяяла блискуча думка. За його порадою Алвіш пустив чутку, що незвичайна смерть володаря Казонде — знак особливої прихильності до нього великого бога Маніту. Забобонні тубільці спіймалися на гачок. Залишалось тільки вшанувати його величність похороном. На похороні Негору вирішив поквитатися з Діком Сендом.

Спадкоємицею трону мала стати найстарша дружина Муані-Лунга — Муана. Вона звеліла негайно розпочати приготування до похорону, а сама позбулася наймолодших дружин, які добряче їй дозолили. Алвіш та інші работорговці не боялися Муани. Вони знали: подарунками та лестощами вони невдовзі візьмуть володарку під свій вплив.

В кінці головної вулиці Казонде котив води бурхливий потічок. На дні потічка мали викопати могилу для Муані-Лунга. Тож на час похорону треба було відвести воду вбік. Тубільці заходилися споруджувати загату. Після похорону цю загату зруйнують, і вода повернеться в своє русло.

Негору домігся, щоб Діка Сенда принесли в жертву на могилі володаря. Злочинець пішов до Діка, щоб познущатися. Юнак лежав знесилений тяжким переходом і змучений болем од мотузок, що врізалися йому в тіло. Дік вирішив не відповідати, хоч хай би що казав Негору. Той розповів про всі свої злочини на "Пілігримі", а Дік після мовчанки сказав, що прийде час відплати, до того ж, на волі залишилися Геркулес і Дінго. Спокійний голос і безстрашний погляд юнака доводили Негору до нестями. Він кинувся на Діка, але пустив, бо хотів для нього не просто смерті, а катування.

Уночі Діку вдалося звільнити від пут одну руку. Його охоронець спав, коли хлопець почув шум за дверима. Здавалось, ніби хтось риє землю. Коли Дік тихенько покликав Геркулеса, у відповідь заскавулів Дінго. Та раптом місцеві собаки почули чужинця, тож Дінго мусив втекти.

Коли воду з потічка відвели, посеред русла викопали велику яму, на дно якої поклали 50 живих жінок, рабинь його величності. Їх мали втопити разом із тілом їхнього володаря. Від небіжчика залишилися дві-три обвуглені кісточки, тому з верболозу сплели опудало, досить схоже на Муані-Лунга. Всередину запхали останки володаря, а потім вбрали опудало в святкові шати. Не забули і про окуляри та про лупу кузена Бенедікта. Урочистий похорон мав відбутися вночі при світлі смолоскипів.

Коли спустився вечір, усі люди, а також Алвіш, Коїмбра, Негору, араби-работорговці та їхні хавільдари рушили у процесії. В протилежному кінці ями височів пофарбований у червоне дерев'яний стовп. До стовпа прив'язали Діка Сенда. На знак Муани кат Казонде перерізав горло четвертій дружині Муані-Лунга, яка лежала в ногах у опудала. Це було сигналом до початку кривавої різанини.

Нарешті Муана жестом наказала зруйнувати загату. Вода заливала тіла рабинь, що лежали на дні ями. Коли вода сягнула Дікові Сенду до колін, він зробив останнє зусилля, щоб розірвати пута. Нарешті потік увійшов між свої береги. Голови рабинь зникли під водою.

Розділ XIII

У ФАКТОРІЇ

Насправді місіс Уелдон, її син Джек та кузен Бенедікт не загинули, а перебували у Казонде. Вони прибули туди на тиждень раніше за караван Ібн-Хаміса. Місіс Уелдон із Джеком та кузеном Бенедіктом поселили в факторії Алвіша. Малий Джек майже одужав. Місіс Уелдон нічого не знала про своїх супутників. Вона бачила, як Геркулес утік у ліс, але не відала, що з ним сталося далі. Жінка не знала про загибель Гарріса і про смерть Муані-Лунга, про похорон, де Діка Сенда мали принести в жертву.

Кузену Бенедікту дозволили шукати комах по всій факторії, він радів і страждав тільки тому, що загубив окуляри і лупу. Алвіш знав, що вчений не втече, бо факторію оточував високий палісад.

У факторії жило небагато людей. Місіс Уелдон із Джеком мешкали в одній хатині; кузен Бенедікт — у іншій. Їли всі за одним столом. Годували їх добре. До послуг місіс Уелдон приставили невільницю, яку звали Халіма.

6 червня, через три дні після похорону Муані-Лунга, Негору прийшов до факторії і сказав місіс Уелдон, що Нен і Дік загинули, а негрів продано в рабство. Далі злочинець повідомив, що має намір продати місіс Уелдон, її сина та кузена за 100 000 доларів її чоловіку, Джеймсу Уелдону. Негору сам мав поїхати до Сан-Франціско на розмову з Джеймсом Уелдоном, а як доказ показати лист, написаний рукою його дружини. Місіс Уелдон відмовилася написати такий лист, але Негору дав їй тиждень на роздуми і пообіцяв, що вона сильно пошкодує, якщо не напише листа.

Розділ XIV

ВІСТІ ПРО ДОКТОРА ЛІВІНГСТОНА

Місіс Уелдон добре знала, що після її листа Джеймс Уелдон негайно вирушить до Африки, нехтуючи небезпекою. Але де запорука того, що йому дозволять вільно виїхати з Казонде з дружиною, сином та кузеном Бенедіктом, коли 100 000 доларів уже лежатимуть в кишені Негору? Досить якоїсь примхи Муани, володарки Казонде, щоб їх усіх затримали. Чи не краще здійснити цю "торгову операцію" десь у домовленому місці на узбережжі? Джеймс Уелдон не їхав би в небезпечну