Читати книгу - "Скорочено П’ятнадцятирічний капітан"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Розділ IX
КАЗОНДЕ
26 травня караван невільників прибув до Казонде. Половина бранців загинули в дорозі. І все ж работорговці сподівалися на неабиякий зиск. Місто Казонде було розташоване за 300 миль від гирла Кванзи. Тут був один з головних невільничих ринків Анголи. Торгівля людьми провадилась на "чітоці" — майдані в центрі міста. Місто ділилося на дві частини. В торговій частині жили португальські, арабські й тубільні купці. В другій частині містилася "резиденція" тубільного володаря. Весь торговий квартал належав Жозе-Антоніу Алвішу — тому самому работорговцю, в якого Гарріс і Негору служили агентами. Резиденція казондського володаря, яка межувала з торговим кварталом, була скупченням злиденних халуп. Муані-Лунга, володарю Казонде, було років 50. Його армія складалася тільки з 4000 солдатів. Розпуста та пияцтво передчасно зістарили Муані-Лунга, перетворили його в жорстокого маніяка. Алвіш був у приязних взаєминах із старим п'яницею, тож порядкував на його землях як хотів. Алвіш, уже досить літній чоловік, не був білим. Тільки ім'я він мав португальське, а сам був чистокровний негр, і звали його Кенделе.
До Казонде дійшло всього 250 знеможених невільників. Їх позамикали в бараки. Там уже сиділи тисячі півтори рабів, чекаючи ярмарку, що мав зібратись через 2 дні. Діка Сенда залишили на "чітоці" під наглядом хавільдара. Нарешті він побачив Алвіша та його приятеля Коїмбру, сина правителя Біе. Коїмбра був наймерзенніший негідник у цих краях. На превелике розчарування Діка Сенда, ні Гарріса, ні Негору в почті Алвіша не було.
Згодом Алвіш оглянув Тома, Остіна, Бета і Актеона. На Тома він глянув мигцем: за такого старого багато не візьмеш. Том сказав, що вони вільні негри, але на це не звернув уваги ніхто. Коїмбра почав оглядати Остіна і коли дійшов до зубів, то дістав сильний удар кулаком. Алвіша це дуже розсмішило, а в Коїмбри з 6 цілих зубів залишилось тільки 2. Потім хавільдар підштовхнув до Алвіша Діка Сенда. Хлопець спитав, що зроблять з ним і його товаришами. Йому не відповіли. Дік нарешті зумів повідомити неграм про записку Геркулеса і смерть Нен. Раптом до хлопця підійшов Гарріс. Він сказав, що місіс Уелдон і Джек померли. Почувши таку страшну новину, Дік підскочив до Гарріса, вихопив у нього з-за пояса ніж і вгородив йому в груди по самісіньку ручку.
Розділ X
ЯРМАРОК
Дік Сенд кинувся на Гарріса так несподівано, що ніхто не встиг його спинити. Алвіш і Коїмбра хотіли негайно розправитися з юнаком, та Негору шепнув їм, що вони нічого не втратять, коли трохи забаряться з покарою. Работорговець наказав хавільдарам відвести Діка геть, замкнути й пильно стерегти. Дік опинився в маленькому бараці. Він розумів, що Негору хоче сам учинити над ним розправу.
Через два дні, 28 травня, відкрився ярмарок — "лаконі" — на який з'їхались работорговці з усіх факторій внутрішньої Африки та тубільці з сусідніх областей. На ярмарку продавали не тільки рабів, але й усі дари африканської землі. З раннього ранку на просторому майдані юрмився люд. Сюди зійшлося приблизно 5000 душ.
Пополудні Алвіш звелів вивести невільників, призначених на продаж. Старого Тома і трьох його товаришів теж вивели на майдан. Покупців дивувало, що ці негри не схожі на африканських. Всіх чотирьох друзів продали одному арабу, який мав намір одпровадити їх до занзібарських факторій за 1500 миль.
Розділ XI
ПУНШ ЙОГО ВЕЛИЧНОСТІ
Близько 4 години пополудні на ярмарку з'явився його величність Муані-Лунга, володар Казонде. Його супроводив численний почет — дружини, "державні чиновники", солдати й раби. Алвіш та інші работорговці поквапились вийти йому назустріч. Муані-Лунга мав 50 років, але здавався він 80-річним дідом. На голові в нього було щось на взірець корони, на стегнах теліпалися дві спіднички зі шкури антилопи "куду", вишиті перлами й заяложені більше, ніж ковальський фартух. Химерне татуювання на грудях свідчило про давність роду. На руках у його величності подзенькували мідні браслети. Ноги були взуті в чоботи, які Алвіш подарував йому років 20 тому. У лівій руці Муані-Лунга тримав великий ціпок із срібною головкою, а в правій — хлопавку для мух з оздобленою перлами ручкою. Вбрання володаря доповнювали окуляри на носі та лупа на шиї. Ці предмети, за якими так побивався кузен Бенедікт, знайшов у Бетових кишенях Алвіш і подарував Муані-Лунга.
Муані-Лунга був страшним п'яницею. Його міністри та чиновники теж добряче пили. Муані-Лунга мав у своєму гаремі багато дружин усякого віку й рангу. Більшість з них супроводили його на ярмарок. Муані, першій його дружині, що мала титул володарки, було років 40. Вона була до краю потворна.
Алвіш, Коїмбра, Ібн-Хаміс та інші работорговці запевнили могутнього володаря Казонде в своїй відданості. Але Муані-Лунга ні на кого не дивився. Він ішов майданом і оглядав виставлених на продаж рабів. Негору ані на крок не відступався від Алвіша. Він теж засвідчив своє шанування його величності. Раптом уже п'яний Муані-Лунга закричав, що хоче горілки. Негору та Алвіш підійшли до володаря і домовився, що спершу приготують йому пунш, а потім вб'ють Діка Сенда, який сьогодні вбив одного з агентів.
Алвішеві й справді прийшла в голову блискуча думка: почастувати його негритянську величність пуншем і показати, як горить "вогняна вода". Він заходився готувати пунш. Негору давав йому поради. На "чітоку" винесли й поставили в її центрі мідний казан. В нього вилили кілька барилець найгіршого, але дуже міцного спирту. Туди ж щедро насипали перцю та інших прянощів, аби дикунський пунш вийшов якнайміцнішим. Пунш підпалили, спирт спалахнув. Алвіш присмачив пунш жменею морської солі, щоб він став іще пекучішим. Сп'янівши від самого тільки запаху спиртного, тубільці загорлали й, побравшись за руки, закрутилися в шаленому танку довкола володаря Казонде. Тим часом Алвіш,
!Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Скорочено П’ятнадцятирічний капітан», після закриття браузера.