Читати книгу - "Я хворий тобою, Валерія Дражинська"

- Голова запаморочилася, - придумую єдине нейтральне пояснення.

Він важко зітхає - не вірить? Деякий час роздивляється мене, а потім м'яко запитує:

- Міро, чого ти боїшся?

Я не можу пояснити йому свою поведінку. Він не зрозуміє. Розуміє тільки Олег, бо знає мене з семи років, знає мою історію. Я стою і мовчу. Ігнат це розцінює по-своєму. Робить крок до мене і знову повертає до дзеркала. Його руки опускаються на мої плечі. Кайф від сильних упевнених рухів, що розминають напружені м'язи, змушує прикрити очі. Тіло моментально відгукується. Відчувати його за собою суцільна феєрія.

- Не потрібно... - ласкавий шепіт на вухо, супроводжує гаряче дихання. Опусти він зараз руку мені на груди - я одразу ж зірвусь, - ... боятися, коли я поруч, Міро!

Я розплющую очі - Ігнат серйозно дивиться на мене в дзеркалі. Він не спокушав!

- Заспокоїлася? - ледве чутно запитав.

- Так! Усе добре! - мій голос звучить хрипко.

- Ходімо! - відпускає мене і долонею за поперек, м'яко підштовхує на вихід.

Марат інцидент не коментує. Замовлення вже принесли. Переді мною стояла тарілка супу і якийсь салат. Не встигаю проаналізувати свою реакцію на вчинок Ігната:

- Славо, сподіваюся, ти задовольниш мою цікавість. У Ігната марно запитувати. Де він тебе знайшов?

Мені подобалася невимушена манера Марата вести розмову. Це розслабляло!

- Вона на мене працює, - Ігнат піддався на провокацію, випереджаючи мене з відповіддю.

- Навіть так! - усміхнувся той.

У цей момент я беру зі столу келих із водою, і Марат мимоволі опускає очі на мою руку. Звісно, він бачить каблучку. Разом зі зникаючою посмішкою ледве помітно піднімаються брови. Він кидає дивний погляд на Ігната і зустрічає повну незворушність. І їжакові ясно, що він подумав. Але мене вже давно не цікавить чужа думка.

- І давно? - запитання звучить двозначно, тож Марат додає, - Працює.

- Близько місяця, - рівно відповідає Ігнат і вже мені каже: - Міро, поїж, будь ласка!

Машинально беру ложку і кілька разів підношу до рота. Дуже смачно! Мовчки їмо, поки Марат знову не повертається до запитань.

- Славо, тобі подобається працювати на Ігната?

- Ні! - чесно відповідаю.

Марат кілька секунд здивовано дивиться на мене, а потім вибухає гучним сміхом.

- Тобі не здається, зайве так говорити при роботодавцеві? - заспокоївшись, пояснює свої веселощі.

Спочатку знизую плечима, але передумавши, перекидаю запитання на Ігната:

- Мені можна говорити правду, навіть якщо вона Вам не сподобається?

- Я хочу чути тільки правду, Міро, якою б вона не була! - серйозно відповідає він і розсерджено додає. - І мені здавалося, що ми вже вирішили питання з твоїм виканням.

По спині пробігає табун мурашок. Мені приємно і гірко водночас. Я йому вже стільки разів брехала!

- Слава...

- Марат, дай їй поїсти! - гублюся в здогадках, що стало гальмом для Марата - різкий тон Ігната чи те, що вони вже все доїли, а я тільки почала. Схиляюся до другого.

Поки вони пили каву і говорили на свої теми, я доїла всю цю смакоту. Щойно зробила останній ковток чаю, Ігнат зі словами "Нам пора" піднявся. Залишали заклад ми вже втрьох.

- Приємно було познайомитися, Славо! Думаю, ми ще побачимося, - туманно вимовив Марат і попрямував до машини. Теж порше, тільки не спортивна, як у Ігната, а джип.

Щойно ми від'їхали від ресторану Ігнат спокійним голосом поцікавився:

- Чому тобі не подобається на мене працювати, Міро!

- Занадто багато напруги. Не знаєш, чого очікувати, - чесно відповіла я, натякаючи на наші взаємини.

Ігнат від моєї прямоти розсміявся.

- Але сама робота мені дуже подобається! - додаю для згладжування, але не брешу.

- Виходить, я заважаю тобі працювати?! - сміх обривається, і він каже цілком серйозно: - Ти не уявляєш, як ти заважаєш мені працювати!

- Весело, виходить! - нервово аргументую я, впевнена в тому, що закінчити речення він хотів по-іншому.

- Ні, Міро, це не весело.

- Мені шкода! - на що він сумно усміхнувся.

У повній тиші ми доїхали до офісу, де Ігнат мене висадив і помчав далі по своїм справам. Сподіваюся, сьогодні я його більше не побачу. Занадто багато "спілкування" за день. З перебором.