Читати книгу - "Селіна: Пробудження Лунарії, Марія Захарчук"

Дівчата продиралися крізь густий ліс, поступово спускаючись до підніжжя гір. Нарешті вони натрапили на вузький, мало помітний вхід до печери, що вів до Підземного міста гномів. Ліра, добре знаючи ці місця, впевнено крокувала вперед, ведучи Селіну крізь темряву.

Селіна звернулася до подруги:
- Ми нарешті дісталися до підніжжя гір. Вхід до печери гномів ось тут. Виглядає досить вражаюче.

- Так, ця печера дійсно має величезний масштаб. Пам'ятаю, коли я вперше бачила підземне місто, була вражена. Не думаю, що тепер буде легше.

- Згодна. Але ми вже пройшли через багато небезпек, і тепер у нас є все необхідне, щоб подолати будь-які труднощі.

- Так, і кристал у нас вже є. Сподіваюся, гноми нас впустять і допоможуть знайти те, що нам потрібно. Головне – бути ввічливими і шанобливими.

- Звісно. Гноми відомі своєю гостинністю, але й своєю підозрілістю. Нам потрібно бути обережними.

- А ти пам'ятаєш, як ми камені знайшли? Досі не можу повірити, що нам вдалося їх отримати.  Сподіваюся, вони оцінять наші зусилля.

- Сподіваюся. Тепер нам слід перевірити, перед входом чи все гаразд. Можливо, тут є якісь знаки або особливі символи, які можуть допомогти нам.

- Давай. Я буду уважна до всіх деталей. Якщо щось не так, краще відразу звернути на це увагу.

- Добре, тоді вперед. Час дізнатися, що нас чекає всередині.

Коли вони увійшли до печери, її стіни почали сяяти м'яким світлом від магічних каменів, вмурованих у камінь. 
Величезний вхід до міста, що вів у глибини гори, виглядав як могутні ворота, вирізьблені з каменю. Відразу за ними розстелялось Громадо — неймовірно масштабний комплекс тунелів і печер. Перші враження від міста були приголомшливими: величезні кам'яні стовпи підтримували стелю, а величезні зали, освітлені кристалами, сяяли м'яким світлом.

Архітектура Громадо вражала своєю монументальністю. Кам'яні будівлі виглядали так, наче були вирізьблені з одного великого шматка скелі. У центрі міста розташовувалася велика площа, де проводилися збори і фестивалі. Тут були адміністративні будівлі, увіковічнені пам'ятники, що розповідали про героїчні подвиги гномів.

Дівчата пройшли повз численні ковальські майстерні, де гноми виблискували від полум'я горнів і ковалень. Запах металу і дим заповнювали повітря, на кожному кроці можна було побачити витончені вироби з металу, які створювалися прямо тут. Вулиці міста були усипані різноманітними кристалами, що заповнювали простір м'яким, але яскравим світлом.

Житлові квартали Громадо розташовувалися на різних рівнях, і навіть тут, у глибині землі, гноми зберігали свою культуру та комфорт. Будинки були оформлені в традиційному стилі з каменю і дерева, оздоблені різноманітними прикрасами, що відображали їхню спадщину.
Широкий тунель привів їх до величезного підземного залу, наповненого міцними кам'яними будівлями та майстернями.

Важливою частиною міста були також розгалужені копальні, що тягнулися далеко під землю, де видобували дорогоцінні метали та мінерали. Місто було захищене потужними магічними бар’єрами та патрулями, що забезпечували безпеку його мешканців.

Коли дівчата ввійшли в Громадо, їхні очі широко розкрилися від захоплення. Це місто, здається, було живим втіленням древньої міфології і гномської спадщини, відзначаючи велич і мистецтво цих мудрих підземних народів.

На підході до одного з ковальських дворів, їх зупинив гном з густою рудою бородою та блискучими очима.

- Хто такі і що робите у наших краях? - голосно запитав він, піднявши великий молот.

Ліра зробила крок вперед і відповіла:
- Моє ім'я Ліра, а це Селіна. Ми шукаємо допомоги у вашого народу в нашій подорожі.

Гном трохи пом'якшав і зняв молот з плеча.
- Я Орін. Родом з цього міста Каверн. Якщо вам потрібна допомога, ви прийшли в потрібне місце.

Селіна кивнула і, відчуваючи підтримку Ліри, пояснила: 
- Ми шукаємо магічні артефакти і знання, щоб подолати зло, яке загрожує нашому світу. Нам потрібні ваші навички та мудрість.

Орін уважно їх вислухав, а потім повів до головної кузні, де працював його брат Торін. Вони увійшли до великого залу, де розпечені кузні освітлювали простір, а гноми займалися виготовленням різних предметів.

- Торіне! - гукнув Орін, підходячи до старшого гнома з сріблястою бородою, який уважно вивчав новий меч. - Ці двоє потребують нашої допомоги.

Торін відклав меч і підійшов до гостей.
- Чим ми можемо вам допомогти? - запитав він, дивлячись на Селіну і Ліру.

Селіна, трохи ніяковіючи, пояснила: 
- Ми шукаємо артефакти і знання, щоб боротися з темрявою і прокляттям. Чули, що ви майстри у виготовленні магічних предметів.

Торін зітхнув і подивився на Оріна. 
- Темрява... Ми чули про це. Ми допоможемо вам, але ви повинні знати, що боротьба з нею буде нелегкою.

Ліра з повагою нахилила голову.
- Ми готові на все. Ваші знання і майстерність можуть стати ключем до перемоги.

Орін посміхнувся і потиснув руку Селіні.
- Добре. Ми покажемо вам наші рудники і кузні, поділимося тим, що знаємо. Але спочатку ви повинні пройти випробування, щоб довести свою відданість справі.

Селіна впевнено кивнула. 
- Ми готові.

Гноми провели їх через рудники, де видобували рідкісні метали і камені. Вони показали, як виготовляють магічні артефакти і зброю у своїх майстернях. Орін і Торін також розповіли легенди про підземне місто і його таємниці, включаючи історії про древні скарби, заховані в найглибших частинах рудників.

- Тепер ви знаєте, з чим ми маємо справу,— сказав Торін, коли вони закінчили екскурсію.
- Ми підтримаємо вас у вашій боротьбі. Але пам'ятайте, що ваш успіх залежить не лише від нашої допомоги, а й від вашої рішучості та хоробрості.

Селіна відчула, як на її плечі лягла нова відповідальність, але підтримка гномів додала їй впевненості. 
- Дякуємо вам, Оріне і Торіне. Ми не підведемо вас.

Селіна і Ліра стояли перед головною кузнею, коли Торін оголосив про випробування. Відданість і хоробрість не могли бути доведені просто словами – гноми вимагали дій.