Читати книгу - "Королівство криги, Анна Мінаєва"

Я на мить навіть забула про те, як дихати. Навпроти мене, зігнувшись у поклоні, стояла дівчина мого віку. З темним курчавим волоссям, порцеляновою шкірою і круглим обличчям. Сукня простого крою, без вишивки чи прикрас. Тканина теж не з найдорожчих. То ж здається її  слова мали під собою ґрунт.

— Це принизливо! — пирхнув хтось збоку. — Так давити на жалість!

— Дякую за відповідь, леді Тейруа, — я кашляну, опановуючи себе. — Я почула вас.

Дівчина знову схилилася в поклоні й поквапилася туди, де знайшла собі місце — до дверей. Туди, де стояли служниці.

Вона була останньою.

— Леді, я була дуже рада з усіма вами познайомитися, — промовила за мить, усміхаючись і обводячи поглядом всіх, хто зібрався. — Ви — прикраса вищого суспільства Содії. Всім вам вдалося мене вразити. Тепер мені потрібен час, щоб обдумати все почуте та ухвалити рішення. 

Леді Фрейвіл невдоволено щось забурмотіла збоку від мене. Та я удала, що не почула крізь її бурмотіння слова «не за правилами»  та «так ніхто не робить».

Однак, з королевою-матір’ю я була згодна. Так ніхто не робить. Фрейлін обирають не таким чином. Тому у цьому випадку правила диктуватиму я. 

_________

Любі, щиро дякую за вашу увагу, вподобайки та коментарі. Мені дуже приємно♥ На жаль, я не маю змоги відповідати вам на букнеті, та знайте, що я читаю всі ваші відгуки та дякую за ваш час♥