Читати книгу - "Історія Барона, Дурка"

Під час повернення додому, на Барона напали три коти, які прозвали себе — "Темні Ангели", вони виконували різні завдання Невідомого, слугували йому, як кіллери.До ворожого табору повернуся лише один — Артур Лапа, з позивним "Кіготь", якого нагородив особистою магією, сам Невідомий, за знищення Барона, і хоча, маг вижив, але ворожий лідер не відкликав свою вдячність від кота, а доручив йому нове завдання:
 — Рей Кітмен хотів зіпсувати моє життя, але я зіпсую його!Я доручаю, тобі, знищити сім'ю Кітменів, яка зараз у Львові!Я помщусь їм! — мовив той злісно...
Маврушка прибула з котенятами до Барона, і тепер сиділа з ним за столом та лила сльози:
 — ......перед своєю смертю, він надіслав мені повідомлення, щоб я тікала, а нам нікуди тікати, от тому я і тут! — витирала хустинкою очі та.
Барон співчував їй, намагався розрадити, але продовжував колотити чай, напевно, йому так і самому легше:
 — Заспокойтеся!Я вам допоможу!Можете, поки, залишитися в нашому округу котів, ми вам надамо прихисток, і кошенят будемо оберігати! — мовив той.
Маврушка мовила:
 — Дякую вам за поміч, але зло нікуди не дінеться!Вони й тут можуть нас дістати! — говорила та крізь сльози.
Которі заспокоював її:
 — Ми встановимо охорону по периметру! — вигадував той.
Кішка заспокоїлася та витерла сльози, вони почали говорити про інше, але набагато спокійніше.
За цим діалогом, з-за стіни, поглядали маленькі кошенята, які цікавилися діалогом за столом.
Мурзік промовив:
 — Цікаво, про що вони там говорять? — запитав той.
Ліза відповіла:
 — Достеменно невідомо, але, вираз обличчя нашої мами, вказує на те, що вона плаче!Шістдесят на сорок відсотків того, що вона проливає каплі від горя, ніж від щастя! — відповіла та.
Ася промовила:
 — Може щось сталося ж нашим татком? — замислилася та.
Її роздуми перебив Мурчик:
 — Побігли гратися! — той промовив, і всі весело побігли в іншу кімнату, там вони грали в наздоганялки.
Раптом, в ту кімнату, увійшов кіт в плащі — це був той самий кіллер Невідомого, на призвісько "Кіготь".Кошеня зупинилися на місці, але Афіна мовила по його зовнішньому вигляду:
 — Мама казала, що підозрілі коти можуть бути поганими, і тому краще позвати дорослих! — мовила кішка, та почала бігти.
Раптом, прямо перед нею прилетів кинджал та встромився в підлогу, Афіна злякалася та побігла до інших.Кошенята Маврушки зібралися до купи, та круглими очима дивилися на ворога.
Найманець мовив:
 — Ніхто не втече звідси!Я покінчу з вами тут, і прямо зараз. — промовив той та дістав свій магічний меч, який може створювати магію.
Кошенята закрили очі та ще більше притулилися один до одного.
Він націлився на наших героїв та промовив на останок:
 — Нічого особистого, просто виконую доручення Невідомого! — промовив той та направив промінь чорної вбивчої магії на тих.
Пролунав вибух, від чого, вибухова хвиля поширилася на інші кімнати, і не оминула стіл в кімнаті Барона, Маврушка та Барон це відчули, і тому кинулися в ту кімнату.
Коли вони прибігли в ту кімнату, то побачили два потужні зіткнення, Кіготь хотів пробити вбивчою магією захист, який створив Чик.
Хоч кошеня і було малим, але воно давало фору навіть такому сильному поплічнику Невідомого.
До нього неможливо було підійти, сила відштовхувала всіх навколо.
Чик зціпивши зуби, просичав до ворога:
 — Я не дам тобі скривдити мою сім'ю! — промовив той, та його захист збільшився в розмірах та вибухнув, підірвавши всю кімнату.
Барон здогадався, що так буде, і тому встиг створити й свій захист, захистивши й Маврушку.
Запала тиша, найманця вже не було, напевно, втік, дорослі коти підбігли до кошенят, воно всі були налякані та плакали, всі, окрім Чика, який солодко спав згорнувшись клубком.
Маврушка підбігла до кошенят і з ними заплакала, вона запитала:
— Що з Чиком, чому він не прокидається!? — плакала та запитувала кішка.
Барон відповів:
 — Він використав всі свої сили, у його магії є захісний механізм, от він і спрацював.
Маврушка взяла кошенят на лапи та злісно промовила:
 — Невідомий.....Я помщуся тобі, за те, що ти напав на мою сім'ю! — просичала та...
Як Барон її не вговорював, але з того дня, Маврушка повернулася до Венеції, де вступила в ОКОП, і почала битися проти Судного дня.
Кошенят вона поселила в старому місці проживання, але, їй пообіцяли захист, від ворогів, елітні війська організації, отже, поки їхня мати в битві, за її дітлахами наглядає розвідка ОКОП.
Минуло 2 років.Елітні коти, відправилися в рейд, аби знищити Невідомого, який був помічений в одному з районів міста Венеція, але операція зазнала невдачі: ворог таки використав свою темну магію, та переміг їх.В живих залишилися лише мала кількість котів, з них: Мурка та Маврушка та кілька інших котів.
Цей випадок, фактично, знищив віру в ОКОП, а також, основні сили світлої сторони, все, як і говорив Рей Кітмен: "...Діла з них мало, у них гарні костюми, героїчна постать, але нічого героїчного вони не зробили!..."
Мурка, після того бою, покинула організацію, та виїхала за межі Венеції, де стала мандрувати Європейськими країнами, і не раз зустрічалася з котами Невідомого, а потім, приєдналася до ВКШР(Відділ котів швидкого реагування)"Південь", яке очолював Командир Даг.
Маврушка залишилася єдина з сильних котів, але клопоту ворогам вона давала сильного, саме вона заснувала тактику двох котів-штурмовиків — це, коли в бій висувається один сильний кіт і один новачок, щоб уникнути розгрому, а також, щоб привчити новобранців до великих битв.
Минуло ще 3 роки, у світі, здавалося б, нічого не змінилося: ОКОП та Судний день нічого серйозного не робили, ВКШР також не відрізнявся активністю, та, навіть у Барона, все було спокійно.
Наш герой вже призвичаївся до своєї посади, але сумував за Маврушкою, її кошенятами, та своїм коханням, за Муркою.
Одного дня, він сидів за столом та писав важливі папери для відомства про справи його місцевого округу котів.Раптом, двері прочинилися і в середину увійшла Мурка, вона, коли побачила Барона, почала плакати, незрозуміло, чи від щастя, чи від горя.
Наш герой також зрадів, і тому підійшов та обійняв її...
Вони майже не змінилися, все такі гарні, як колись, дев'ять років тому назад в Магічному Університеті.
Мурка розповіла тому про її життя, поки вони не бачилися.
Кіт та кішка почували себе щасливо разом, Барон гадав, що тепер вони будуть завжди разом, але ні, Мурка сказала, що скоро піде в нову мандрівку, бо, як-не-як, але вона досі в ВКШР, і тому, справи її чекають.
Кішка прожила з магом менше місяця, і коли вона поїхала, то в серці Барона знову запала біль та гіркота, все знову стало на своє місце.
Минуло ще чотири роки, але світ вже не був спокійним: Невідомий почав готувати плани з захоплення Венеції, але, на його шляху стала Маврушка, яка знищувала його спроби.
Ворожому лідерові це не подобалося, він почав шукати спосіб, як її позбутися, але марно, вона все перемагала на своєму шляху.Кішка була сильною, але, все ж таки, ворогу вдалося переманити на свою сторону її поплічника, з позивним "Кекс", невідомо, яким способом, але це вдалося, і це зіграло ключову роль в планах темної сторони!
І під час однієї битви, напарник Маврушка зрадив і потім вона, з кошенятами, перебралася до Львова, де загинула, при спробі, зупинити план ворогів...
Потім, армія Невідомого легко захопила частину таких сучасних країн, як: Угорщина, Німеччина, Франція, Данія, Чехія, Швейцарія, Польща, Україна, Австрія, Італія, Словаччина, Нідерланди, Сербія та Бельгія.Але, вони навіть і не уявляють, який Ящик Пандори, вони відкрили, коли захоплювали території та набирали нових учасників, але, не про це зараз...
Ось так зло і поширилося в котячому світі, а далі, всі знають продовження, шкода, що не все, що буде, і не все, що було розказано, ну нічого, буде "Історія Барон 2", де будуть розкриті інші карти......
Теперішній час!*
Барон Которі, пригадавши минуле, випив ввесь чай, що колотив ложкою, а потім промовив, ніби потішив себе:
 — Ну, що було в минулому, це вже минуле, я впевнений, що кошенята Маврушки вдало завадять планам Невідомого у Венеції, і повернуться додому, бо з ними Мурка, як-не-як, але у неї досвід! — запевнив себе той і посміхнувся...

Кінець