Читати книгу - "Продана дияволу, Джулія Ор"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Розділ 11
Я. Хочу. Щоб. Ти. Відсмоктала. Мені.
Ніби набатом вистукують в голові слова чоловіка.
Він досі стоїть напроти мене. Уважно дивиться мені в очі. Терпеливо чекає.
-Що?- господи, яке ж дурне питання. Що тут може бути не зрозуміло? Мінет він хоче. А я навіть ніколи цього не робила.
Чула колись від дівчат в школі, як вони перешіптувались про це, але не бачила, і тим паче не робила.
-Сашо-вкрадливо почав Артем.- Ти забула? Ти моя! І ти маєш робити все що я забажаю.-він підняв руку, і кісточками пальців провів по вилиці. На місці доторку відразу пробігло стадо комашок.- Будь розумницею. Стань на коліна, і візьми член. Я ж можу перестати бути ніжним.- слова ніяк не в’язалися з голосом. Тихий, ніжний, а звучить як погроза.
Мені страшно.
Але чого я боюся? Артема? Його злості? Чи боюся зробити щось не так, і не доставити йому задоволення.
Тим паче що нещодавно сама палала від його доторків, і кінчила на його пальці. То чому в принципі і ні?!
Згинаю тремтячі ноги, опускаюсь на коліна. Знизу вгору дивлюсь на чоловіка, і бачу схвальний кивок.
Світло сірі очі темніють, і нагадують грозове небо.
Дивлюсь перед собою. Через брюки чітко видно збуджений член, та розмір я не можу визначити. Я раніше взагалі намагалась не дивитися на огидні відростки п’яних мужланів, що трахали мене як ляльку.
Руки трясуться, в горлі пересохло. Тремтячими руками намагаюся розібратися з ременем. Хоч і довго, але виходить. Далі ґудзик, блискавка. Нарешті стягую штани разом з білизною, вивільняючи збуджений, здиблений член чоловіка.
Важко ковтаю, розглядаю візерунок з венок. Хочу торкнутися його. Спробувати на смак.
Обережно, боячись зробити йому боляче обхоплюю пальчиками відросток у самої основи. Повільно рухаю рукою по довжині, звільняючи голівку від шкіри.
Слідкую за реакцією Артема. Очі прикриті, дихання стає частішим.
-Підкажи, якщо я щось зроблю не так-тихо прошу чоловіка.
Нахиляюсь, обвожу кінчиком язика голівку, не припиняючи мастурбувати йому. Обхоплюю член губами, і не поспішаючи рухаю головою.
З кожним поштовхом беру член все глибше в рота.
Артем збирає моє волосся в хвіст, і намотує його на кулак. Він направляє мене, керує темпом і глибиною.
-Засунь руку собі в трусики. – наказує чоловік збудженим голосом.-Я хочу щоб ти пестила себе.
І в мене навіть в думках не було не послухатись.
Одна рука пестить член чоловіка,Іншу я запускаю собі в трусики, пестячи себе.
Я чую стогони. Одні належать чоловікові, одні-мої.
Рухи Артема стають різкіші, глибші. Він штовхається, і горло обпалює струменем сім’я.
Я давлюся, і ковтаю, та все ж тоненька цівка сперми стікає по підборіддю.
Артем тягне мене за волосся вгору, і зминає губи в поцілунку. Відривається від губ, злизує свою сперму з мого підборіддя, і знову цілує.
-Моя дівчинка- шепоче в перервах між поцілунками.- Зараз продовжимо. Я потурбуюсь і про тебе.
Гарячі губи мандрують по шиї, подекуди кусаючи і зализуючи місце укусу. Я закинула голову,даючи йому більше простору для ласки. Чоловік садить мене на комод.
Його рука лягає на півкулю грудей з набухшим від бажання соском. Іншу півкулю накриває моя рука. Твою матір.. це не я.. я не можу бути такою розпустною. Чи можу? І якщо так, до де межа моєї розпусти?
Інша рука Артема опускається мені між ноги. Та там перепона у вигляді тоненької тканини трусиків. Чоловік лише на мить відпускає груди, тільки для того щоб зтягнути з мене крихітний клаптик тканини. Більше ніякої перепони.
Пальці безсоромно роздвигають статеві губки, пестячи пелюстки.
-Сучка, мокра- ричіть чоловік.- Моя сучка. Хочеш мене?- пальці дражнять клітор.
-Тьома- скиглю я. Я жадаю розрядки, я хочу кінчити.
-Скажи .. Скажи.. Скажи.-грубо ричіть. Кусає за шию, підборіддя. Лишаться сліди думаю я.
-Так- видихаю я.
-Що так?- запитує чоловік.- Я хочу чути.
-Я хочу тебе!- кричу я, вигинаюсь на зустріч його пальцям, намагаюсь притиснутись ближче. І коли я ось ось мала кінчити, він прибирає пальці.
Натомість я відчуваю біля входу товсту голівку члена. Я заплющую очі, і здригаюсь.
Перед очима, як по телевізору блимають обличчя зминулого. Жовті губи, перегар, хтива бридка посмішка, мутні очі.
Бридкі руки боляче хапають мене за плечі, роздвигають ноги.
-Ні!- кричу я.-Ні будь ласка, не треба.-я не плачу. Я ніколи при них не плакала. Та і не пручалась. Все одно марно. А тут не трималась.
-Сашо!- труснув за плечі.- Відкрий очі, Сашо.- та я зажмурююсь ще сильніше.
Ляпас по щоці приводить мене до тями. Не надто сильний, але відчутний.
Переді мною Артем. Дивиться на мене стривожено.
-Саша, це я! Не бійся мене. Я не скривджу тебе- притискає до себе, гладить по волоссю. Голос заспокоює. По щоці стікає самотня сльоза. Перша за багато років.
-Що трапилось, крихітко? –у голосі я чую не підробне хвилювання.- Що тебе так налякало?
-Минуле не відпускає.- витираю сльозу.- Я мабуть ніколи не відчую задоволення від справжньої близькості з чоловіком. Вибач, не хотіла обламати.-тихо вибачаюсь я.
Над вухом чую хмик.
-Я хочу довести тобі протилежне.- пальцями піднімає голову за підборіддя.-Тільки не заплющуй очі, крихітко! Добре?-я киваю.-Дивись на мене. Торкайся мене. Це я! Не вони!
Чоловік цілує мене. Не так як до цього. Ніжно, лагідно. Пестить шкіру, знову запалюючи бажання.
-Не закривай очі, Сашо!- нагадує він.
Я торкаюсь його шраму на брові. Він розглядає мене. Я знову відчуваю його член. Ноги самі собою намагаються стиснутись.
-Не закривайся.-просить він. І я розслабляюсь. Я хочу його. Сильно.
Одним плавним рухом чоловік входить в мене, а з мене виривається стогін. Я вигинаюсь на зустріч. Артем майже повністю виходить, та лише для того щоб штовхнутись глибше. Пальці стискають міцні плечі, ковзають по грудях, животу. Ноги обійняли його за талію.
!Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Продана дияволу, Джулія Ор», після закриття браузера.