Читати книгу - "Контракт на нове життя, Анна Ліє Кейн"

- Шановні судді!

Голос Ліззі Лорвуд, посилений магією, супроводжувався світловим сигналом для привернення уваги. Коментатор заткнувся на півслові. Арена зацікавлено затихла. Навіть ми з Дорайном здригнулися, обернувшись до завідувачки.

Через хвилину тиші з ложі долинув незнайомий чоловічий голос:

- Слухаємо вас, міс Лорвуд.

- Хочу оскаржити рішення суддів щодо дискваліфікації академії Годамн, - видала жінка очевидне, але все ж таки над магічною ареною знову встановилася тиша. Я зацікавлено і з якимось внутрішнім трепетом дивилася на рішучу завідувачку.

- Учениця академії Годамн, - почав неспішно суддя, мені здалася невпевненість у його тоні, але чоловік продовжував: - Таїра Брант, порушила правила Фельських змагань і використала заборонене чаклунство. Які аргументи ви можете навести, міс Лорвуд?

- Таїра Брант використала «відьомський зір», - впевнено сказала Ліззі, не збираючись заперечувати те, що бачили всі. - Але це не може бути приводом для дискваліфікації у її випадку. У забороні використання відьомських ритуалів є кілька пунктів-виключень, які дозволяють застосування цього чаклунства. Перше - заклинання використано не на шкоду і без злого наміру, друге - воно пасивне і не торкається зовнішньої реальності, третє - воно обмежене в часі, четверте - відьомське чаклунство використовує спадкова відьма. Таїра Брант відьма у тринадцятому поколінні, вона мала право використати це заклинання.

Я різко вдихнула і зрозуміла, що не дихала весь час, поки жінка говорила. Відірвала погляд від її сухої шкіри, поцяткованої дрібними зморшками, і обернулася до ложі. Подумки промовляючи: "передумайте, передумайте".

Вся наша секція затихла, чекаючи на вердикт. Ліззі Лорвуд трималася з гідністю, з викликом дивилася на ложу, хоча нам не було видно людей і демонів, що там знаходилися. Тиша тривала кілька хвилин, напруга почала лоскотати нерви. Я покусала губи, а Геррі подряпав мені плече, коли нарешті пролунав голос судді.

- Ми врахували ваші зауваження, міс Лорвуд.

Знову тиша.

Раз. Два. Три удари серця.

Мені здалося, що я посивію на цьому турнірі.

- Академія Годамн може продовжити участь у змаганнях.

Я ледь не оглухла від криків учнів. На плечі переможно волав Геррі. Не втримавшись і сама розсміялася, випускаючи напругу.

Дорайн схилив голову, висловлюючи завідувачці свою вдячність. Вона прошепотіла одними губами:

- Це не для вас, - і вказала очима на щасливих дітей.

- У мене виникає відчуття, що сцена зі сваркою через нову програму навчання була дешевою виставою, - досить голосно промовила Зіта Грау, звертаючись до Анни Фори, при цьому вона іронічно дивилася на мене. - Вам не здається, колега, що нас у якийсь момент обвели довкола пальця?

- У мене це відчуття склалося ще під час відбору, - зітхнула замість Ганни міс Лорвуд. Вона торкнулася мого плеча, висловлюючи підтримку, посміхнулась і повернулася на своє місце.

Мені навіть стало соромно. Я перевела погляд на усміхненого ректора. Він лише знизав плечима й удав ніби взагалі не знає про що мова.

Але все ж таки судді присудили нашій команді два бали. Отже, ми вже на одиницю відстаємо від Голданарі та ще однієї академії. Все ж таки ми ще можемо поборотися за третє місце.

Оголосили четверте випробування.

Для шести команд на полі з'явилися шість столів із різноманітними інгредієнтами та казанок на вогні. А біля фінішу у великій мильній бульбашці завис у повітрі червоний кристал.

Завдання полягало в тому, щоб приготувати зілля, яке зможе захистити від дії мильної бульбашки. Без зілля увійти в цю мерехтливу сферу загрожувало опіками. Тому команді варто з'ясувати з чим вони мають справу і приготувати «протиотруту». Від використання будь-яких щитів міхур був захищений, тобто просто не пропустить усередину.

Міа добре знала властивості трав та особливості приготування протиотрут та отрут. Вона часто залишалася зі мною на додаткові заняття, приходила до оранжереї. Таїра у зв'язку з відьомським корінням так само любила зілля. Тому щодо цього випробування я навіть майже не переймалася. Геррі, не витримавши, зістрибнув з мого плеча і почав ходити по поруччях.

Декілька учасників поквапилися, наплутали з реактивами й тепер кричали, отримавши магічні опіки, які зійдуть безслідно через кілька хвилин. Але все ж таки їх мильні кулі лопнули, разом із кристалами. Голданарі та друга команда вже дістали кристали.

Олівер взяв на себе відповідальність випити зілля і зробити крок у мильну бульбашку. Наша секція затамувала подих і рахувала кроки студента. Раз. Два. Три.

Кристал у нього! Овації та наші заслужені три бали.

- Фінал, - прошепотів Дорайн.

- П'яте завдання пройдуть три команди, - сказав безликий коментатор і оголосив список, в якому останнім значився Годамн.

Я не могла стримати посмішки, аплодуючи разом з усіма. Мені навіть не було сумно, коли запитувала:

- Голданарі не поступляться?

- Ні, - так само легко відповів Дорайн.