Читати книгу - "Злочини у сфері службової діяльності: кримінально-правова характеристика."
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Різновидом компенсаційних виплат є нарахована громадянам компенсація втрати ними частини доходів у зв'язку з порушенням термінів її виплати, право на яку вони мають відповідно до Закону "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" від 19 жовтня 2000 р.[420], яким передбачено, що підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів (пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата (грошове забезпечення) та інші передбачені законом виплати) у випадку порушення встановлених строків їх виплати — затримки їх виплати на один і більше календарних місяців. Постановою КМ від 21 лютого 2001 р. № 159 затверджено Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, згідно з п. 4 якого сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але не виплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100[421]. При цьому п. 2 названої постанови передбачено, що компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати, нарахованої працівникові за період роботи з 1 січня 1998 р. по 31 грудня 2000 р., проводиться відповідно до Положення про порядок компенсації працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати, затвердженого постановою КМ від 20 грудня 1997 р. № 1427[422], до ліквідації заборгованості із заробітної плати за зазначений період, Згідно з ч. 2 ст. 7 Закону "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" відповідальність власника або уповноваженого ним органу (особи) за несвоєчасну виплату доходів визначаються відповідно до законодавства, тобто притягнення до кримінальної відповідальності за ст. 175 можливе як за несвоєчасну виплату передбачених законом виплат громадянам, так і за несвоєчасну виплату їм компенсації за втрату їх частини у зв'язку з порушенням строків їх виплати. У разі відмови власника або уповноваженого ним органу (особи) від виплати компенсації громадянину надано право її оскарження у судовому порядку (ч. 1 ст. 7 Закону).
Пенсії і грошові допомоги, що нараховуються органами соціального захисту населення чи органами Пенсійного фонду України, фінансуються органами цього фонду, а також органами соціального захисту населення за рахунок інших джерел, передбачених законодавством України, доставляються та виплачуються одержувачам підприємствами поштового зв'язку згідно з Законом “Про зв'язок" (див.: п. 1 Інструкції про порядок організації, оформлення, фінансування та виплати пенсій, грошової допомоги підприємствами поштового зв'язку України, затвердженої наказом Держкомітету зв'язку України, Мінпраці та соціальної політики України, Пенсійного фонду України від 2 липня 1998 р. № 101/123/67[423]).
Під пенсіями слід розуміти види державного соціального забезпечення громадян, на яке вони мають право з підстав, визначених законодавством. До державних пенсій відносяться трудові (за віком, по інвалідності, в разі втрати годувальника, за вислугу років) та соціальні пенсії. Право на трудові пенсії мають особи, що займались суспільно корисною працею, а на соціальні — усі непрацездатні громадяни на умовах, визначених ст.93–95 Закону "Про пенсійне забезпечення" від б грудня 1991 р.[424]. Підстави, порядок призначення, нарахування та перерахування пенсій визначаються Законом "Про пенсійне забезпечення" та законами, які регулюють пенсійне забезпечення окремих категорій громадян (див., наприклад, Закон “Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ" від 9 квітня 1992 р.[425]).
Стипендії — це виплати за рахунок державних коштів (вид соціальної допомоги), які виплачуються особам, які навчаються у навчальних закладах та наукових установах за рахунок коштів загального фонду державного бюджету, у навчальних закладах, що перебувають у власності АРК, та комунальних навчальних закладах за рахунок коштів відповідних бюджетів (див.: Порядок призначення і виплати стипендій, затверджений постановою КМ від 12 липня 2004 р. № 882[426]), стипендії ад’юнктам, слухачам і курсантам військових навчальних закладів Збройних Сил України та військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів (див.: Інструкція про порядок відбору кандидатів та виплати стипендій ад'юнктам, слухачам і курсантам вищих військових навчальних закладів Збройних Сил України та військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів, затверджена наказом МО України від 21 лютого 2006 р. № 100[427]), а також виплачуються згідно з іншими законодавчими актами окремим категоріям громадян (довічні державні стипендії для учасників бойових дій у період Великої Вітчизняної війни 1941–1945 років, які виплачуються згідно з Положенням про довічні державні стипендії для учасників бойових дій у період Великої Вітчизняної війни 1941–1945 років, затвердженим Указом Президента України від 17 травня 2000 р. № 689/2000 в редакції Указу під 9 червня 2006 р. № 507[428]; державні стипендії видатним діячам науки, освіти та культури, що виплачуються згідно з Указом Президента України від 14 лютого 1996 р.
!Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Злочини у сфері службової діяльності: кримінально-правова характеристика.», після закриття браузера.