Читати книгу - "Шалена жінка та бос-недоумок, Маріанна Аріна"

***

– Ах, ви маленькі бешкетники! Ану бігом викинули палиці! Лби собі порозбиваєте! – Ніколь несподівано підхопилася з місця та помчала до синів, які користуючись нагодою, що їхня мама відволіклася, влаштували «сеанс фехтування».

Із посмішкою Кейт спостерігала, як сестра Чейза відібрала «зброю» у малюків, насварилася на них та відправила грати з іншою малечею.

– Як ти? Як пройшла розмова із мамою? – Кейт розвернулася в руках Чейза та уважно подивилася йому в очі.

Чейз якось невизначено хмикнув і похитав головою. Мабуть, це означало, що розмова нічого не змінила в їхніх стосунках. У несвідомому пориві підтримати свого чоловіка Кейт обійняла його за шию і потерлася носом об ніс.

– Не засмучуйся, любий. Згодом все налагодиться. Я в цьому впевнена. Народиться дитина і твоя мама не зможе встояти проти чергового рожевого пупса в родині. Ця крихітка зможе відсунути всі образи на задній план. – Кейт нахилилася ближче і промуркотіла йому на саме вухо. – А сьогодні, коли повернемося додому, я постараюся підняти тобі настрій найприємнішим способом. Зацілую ніжно, ласкаво помандрую язиком по твоєму тілі. Туди, де ти попросиш і навіть туди, де не попросиш.

Чейз, що дивився кудись собі під ноги, загадково посміхнувся. Кейт вдавалося спокушати його навіть просто словами. Він потерся щокою об її щоку, знаючи, що вона зрозуміє цей знак вдячності.

– Кошеня, ти не уявляєш, як я хочу скоріше добратися до тебе і що хочу із тобою зробити на нашому великому ліжку. – промуркотів він у відповідь і прихопив мочку вуха Кейт губами.

Вона у відповідь тихенько простогнала і міцніше обійняла його за шию. А піднявши очі догори, мало не зойкнула в голос. За кілька кроків від них, засунувши руки в кармани брюк, стояв незнайомий чоловік. Він невідривно спостерігав за ними та хитро, дуже красномовно посміхався. І ця посмішка точно означала те, що він чудово зрозумів, про що вони тут тільки що фліртуючи муркотіли. Це збентежило Кейт.

А ще дещо викликало чимале здивування. Зовнішність незнайомця. Він був копією Чейза. Набагато старшою і трохи інакшою. Але все ж подібність із Чейзом була разючою.

– Любий, я так розумію, це твій батько розглядає нас? – розгублено тихо пробурмотіла Кейт, несвідомо все ще чіпляючись за шию коханого.

Чейз обернувся і зітхнув.

– Привіт, тату. Ти як завжди шпигуєш? – Він акуратно піднявся, підхоплюючи Кейт із собою та міцніше притиснув її за талію. – Кейт, познайомся, це мій батько, Дерек. Його робота в дуже особливих державних установах призвела до появи дещо специфічної та малоприємної для оточуючих звички – завжди, всюди і за всіма пильно спостерігати. Отже, якщо наткнешся на його уважний погляд, то не дивуйся і не лякайся. Батько просто вже не вміє інакше дивитися на людей.

Дерек голосно і щиро розсміявся. І Кейт відмітила про себе, що і сміх в нього був теж дуже подібний до сміху Чейза. Він простягнув синові руку і поплескав по плечу.

– Синку, а ти собі вихопив справжню красуню. – Дерек знову оцінюючи поглянув на Кейт, пройшовся скануючим, цупким поглядом з ніг до голови.