Читати книгу - "Як відірватися перед весіллям, Аліна Амор"

Ясніше нікуди!

Тут мої нерви здали остаточно. Деміан має рацію, змагатися з владними чоловіками - не мій рівень.

- Та йдіть ви в троляче болото! - закричала я, відштовхнувши його зі всіх сил долонями в тверді груди.

Від несподіванки він прибрав руки, а я зрозуміла, що… 

Я справді тільки що послала принца? Ой… 

Я підняла погляд від його грудей до обличчя.

Леонард саме замахнувся рукою, щоб заліпити мені ляпаса, я ж підняла підборіддя і зухвало подивилася йому в очі. Чоловіча долоня зупинилася, не долетівши зовсім трішки до мого лиця, хоча я вже майже відчула хльосткий удар на своїй щоці. Якби він зробив це - заручини одразу ж було б розірвано, і ніхто б мені слова поперек не сказав. Жінка в Еланії - священний сосуд, бити її не можна, хіба якщо вона зганьбила себе зрадою або розпустою.

Принц відвів руку, круто розвернувся на каблуках і через кілька секунд вийшов з кімнати, голосно грюкнувши дверима.

І тільки тоді я видихнула і полегшено заплющила очі.

Фух...

Але як для першої розмови, я гадаю, непогано...