Читати книгу - "Шалена жінка та бос-недоумок, Маріанна Аріна"

***

Кейт солодко потягнулася і позіхнула. Вони із Чейзом пізно повернулися додому з пікніка. І чомусь несподівано втомлені. День видався надто активним та емоційним. Спочатку УЗД, що розбурхало душу. А потім натовп родичів, які бажали із нею познайомитися.

Десь у середині дня Кейт навіть перестала собі дорікати, що не запам'ятовує імена людей, які підходили знайомитися. Занадто багато їх було. І надто тяжко давалося те, як уважно її розглядали. Наче екзотичну істоту якусь. Тепер точно не було і тіні сумніву, що Чейз ніколи не приводив на сімейні свята жодної дівчини. І нікого не називав своєю нареченою. Кейт це було дуже приємно знати. Вона іноді й сама дивилася на Чейза збоку, думала «Боже, і ось цей офігенний чоловік – мій?» і очам своїм не вірила.

Сьогодні вона збиралася поїхати до офісу разом із Чейзом. Але той зненацька не погодився. Мовляв, вона надто втомилася після пікніка. Це шкідливо і для неї, і для дитини, і потрібно обов'язково хоч день відпочити. Спершу навіть категорично заборонив їхати. Але натрапивши на її похмурий погляд, який обіцяв йому жорсткі «санкції» за прояви «тоталітаризму», «зробив» винувате обличчя та вже просто попросив.

Кейт, звісно, погодилася. Не могла вона відмовляти Чейзу, коли він не вимагав чогось, а саме просив. А цей нахаба схоже почав цим активно користуватися.

Ну от і добре. Вона теж скористується. Незапланований вихідний – завжди приємна несподіванка.

Десь у середині дня у двері подзвонили. Після певних подій Кейт стали дуже не подобатися візити непроханих гостей. Нічого гарного від них вона не чекала. Занадто свіжі ще були спогади і про Лексі, і про наслідки її візиту.

Кейт внутрішньо напружилася, відчиняючи двері. Уважно подивившись на несподіваного візитера, вона зрозуміла, що спілкування знову навряд чи буде приємним.

–  Привіт, Кейт. Впустиш до будинку? – зарозумілий тон відчувався у кожному слові.

Кейт зітхнула і, поступаючись дорогою, вкотре зненавиділа правила спілкування в соціумі та правила етикету.

–  Доброго дня, Катаріна. Так звичайно. Проходьте. Тільки Чейза вдома нема.

– А я не до нього прийшла. – мати Чейза з виглядом переможниці пройшла до будинку, озирнулася і без запрошення присіла на диван.

Кейт про себе зазначила, що вона вже бачила схожу манеру поведінки у декого. А точніше – у Лексі. І ця схожість позитиву її настрою не додала.

–  Чи можу я щось вам запропонувати? –  Вирішила проявити гостинність Кейт. Все ж таки господиня вона в цьому будинку чи ні?

–  Так, мабуть, від чаю я не відмовлюся.

Кейт кивнула, «прийнявши замовлення» і пішла на кухню. Майбутнє чаювання, як мінімум, означало, що мати Чейза прийшла для тривалої розмови. І навряд чи це буде мила світська бесіда з метою познайомитись із нареченою сина. Припущення Кейт повністю підтвердилися досить швидко.

–  Ти не підходиш моєму сину. –  Не особливо добираючи слів, несподівано сказала Катаріна.

Першим бажанням Кейт було відповісти щось їдке, саркастичне. Але в останній момент вона набрала повні легені повітря, видихнула, і несподівано вирішила вчинити мудріше.

–  Катаріна, ваш син –  дорослий чоловік. Нехай він сам визначає хто йому підходить, а хто ні.

Мати Чейза нетерпляче відмахнулась.

–  Ну це зрозуміло. Ось чи готова ти сама до наслідків? Зараз ви разом, але це не гарантує, що й далі він буде із тобою.

Кейт здвинула брови. Їй дуже не подобалася ця розмова. І вона починала втрачати терпіння.

– Я не розумію мети вашого візиту та цієї розмови. Давайте ми її припинимо. Підходимо ми один одному із Чейзом чи ні – ми вирішуватимемо лише з ним удвох.

–  Так– так. Я розумію твою реакцію. –  Катаріна несподівано знітилася. Вся зарозумілість кудись зникла.