BooksUkraine.com » Детективи » Амністія для Хакера 📚 - Українською

Читати книгу - "Амністія для Хакера"

278
0
На сайті BooksUkraine.com ви знайдете великий вибір книг українською мовою різних жанрів - від класичних творів до сучасної літератури. "Амністія для Хакера" автора Олексій Михайлович Волков. Жанр книги: Детективи. Зберігайте свої улюблені книги у власній бібліотеці, залишайте відгуки та знаходьте нових друзів-читачів. Реєструйтеся та насолоджуйтесь читанням на BooksUkraine.com!

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 115 116
Перейти на сторінку:
пальцями клавіатури, щоб знову збудити свого сплячого монстра — незрозумілу, як на неї, всесильну швидку та жорстоку керовану істоту, що за якусь годину, струсивши з себе залишки віртуального сну, важко зітхнувши на весь інтернет, рушить його нескінченими лабіринтами у пошуках слідів, залишених хитрими та жадібними, але необережними людьми, звиклими чинити несправедливість задля власного блага. Вона розуміла, що ці люди заслуговують на покарання, та водночас знала, що мають сім’ї, дітей, яким так чи інакше доведеться відповідати за їхні діяння. Думати про це було важко, але вибору не існувало, адже той, на чию руку вона зараз спиралася, був переконаний, що справедливість повинна бути жорстокою, особливо в умовах країни, в якій вони живуть. Хоча, з її погляду, пройшовши такий шлях, він мав би зробити дещо протилежні висновки. Що вдієш… Як казав один чоловік, «питання про сенс життя залишається відкритим».

Ну й нехай буде так. Не виключено, справді настане час, коли злодії боятимуться скористатися комп’ютером, де живе той, хто має гострий нюх і знищує підступно та несподівано. Біс із ними — нехай бояться це робити. У такі хвилини та, кого звали Наталія, не маючи філософської натури, остаточно «зашивалася» при власних висновках.

І тоді вона зайвий раз усвідомлювала, що це — другорядне й існує дещо важливіше. Адже одне, те, що є для неї найближчим, зараз стоїть поруч, нехай навіть перебуваючи думками хтозна-де, а друге спить на її руках, взагалі забувши про неї. І нічого дивного, бо, напевно, так повинно бути, тим паче що це своє щастя вона вистраждала, вирвала власними руками у невблаганної долі. Тому хай там що робиться у світі, хай навіть всіляка гидота сотнями нищить одне одного, вона зі спокійним сумлінням користуватиметься своїм щоденним правом кохати чоловіка, доглядати дитину і…‘ Чомусь завжди, ще раніше, в її уявленнях про сімейне щастя до цих двох речей приєднувалася ще одна. Налити псові або котові у мисочку поруч із підстилкою. Чомусь саме це завжди асоціювалося у неї зі справжнім домашнім затишком.

Вона також щойно відреклася від диявола, ця приємна, навіть вродлива жінка. Проте завжди була впевнена, що той, хто наче став для неї домашньою істотою, дійсно жив у їхньому помешканні, у темному кутку, там, де періодично блимало тьмяне матове світло монітора. І вона щоразу зітхала полегшено, коли, зробивши справу, суть якої викликала в її душі стільки суперечностей, цей «звір» повертався додому. А той єдиний, хто вмів його бачити, завжди посміхався, списуючи це на її романтичну натуру, та вона, попри все, була переконана, що їхня «домашня істота» живе саме там.

Це було доволі похмуре місце. На одному з інтернетівських сайтів, куди міг потрапити будь-хто, відкривався чарівний краєвид. Безмежний степ під синім небом, де вітер розчісував густі високі трави, а високо в небі кружляли птахи. І серед трав, на невисокому пагорбі стояла могила, монумент, який ще рік тому створив її чоловік. Гранітна брила, розколота глибокою тріщиною, з написом, ніби викресаним на камені, ближче до підніжжя:

ТОЛЯ ЩОРС † ВІЧНА ПАМ’ЯТЬ

Кам’яна брила символізувала непохитну, надійну систему. Тріщина — її злам. І саме тут, за її уявленнями, повернувшись із далеких віртуальних шляхів після чергового виконання своєї жорстокої, але справедливої місії, відпочивав, зализуючи рани, той, кому вона ніколи не зможе налити молока в мисочку, адже він — невидимка. Саме тут, як вона вважала, тимчасово переривався його шлях — у похмурій чорній розколині, поруч із якою у граніт глибоко врізався напис — слова, що належали великому Кевіну Мітніку визнаному лицарю кіберпростору, комп’ютерному генію сучасності:

У світі немає засобів, щоб надійно захистити себе від зламу, тому що завжди знайдуться світлі голови, здатні в ім'я справедливості здолати будь-який захист.
Оглавление І. Кілер II. Мент III. Детектив V. Детектив (продовження) VI. Квартирант VII. Мент (продовження) VIII. Квартирант (продовження) IX. Мент (продовження) X. Квартирант (продовження) XI. Мент (продовження) XII. Хакер XIII. День народження XIV. Мент (продовження) XV. Хакер (продовження) XVI. Полювання XVII. Хакер (продовження) XVIII. Полювання (продовження) XIX. Хакер (продовження) XX. Пастка XXI. Облом XXII. Облога XXIII. Один проти всіх XXIV. Слідами мерця XXV. Пастир XXVI. Слідами мерця (продовження) XXVII. Троянський кінь XXVIII. Слідами мерця (продовження) XXIX. Троянський кінь (продовження) XXX. Слідами мерця (продовження) XXXI. Троянський кінь (продовження) XXXII. Слідами мерця (продовження) XXXIII. Хто є хто XXXIV. Невидимка XXXV. Операція XXXVI. Момент істини XXXVII. Вертеп XXXVIII. Момент істини (продовження) XXXIX. Розв’язка Епілог
1 ... 115 116
Перейти на сторінку:

!Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Амністія для Хакера», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Амністія для Хакера"