Читати книгу - "Не моя, Елла Савицька"

Чотири роки по тому

- Татоооо! - Настя обернулася на дочку, яка неслася до дверей і встала з дивана, відправившись слідом за нею.

- Алексія, мила моя! - Віктор сів навпочіпки, хапаючи дівчинку з яскравими блакитними очима і найкрасивішою на світі посмішкою, і міцно її обійняв. - Як же я скучив! - Настя сперлася на одвірок і з посмішкою спостерігала за цією картиною. Лексі кожен раз так чекає на приїзд Віктора, що в останні дні просто виносить їй мозок постійними розпитуваннями, нагадуючи милого ослика з мультика про Шрека. "Коли ж приїде тато?", "А скільки залишилося? Час, три? "," Скільки ночей ще потрібно поспати до його приїзду? ". Іноді Настя просто не знала, куди подітися від цих розпитувань, бо Віктор приїжджав тільки тоді, коли вважав за потрібне. У його зайнятому графіку дочка займала не найперше місце. Якщо спочатку після народження малятка він намагався приділяти їм якомога більше часу, навіть перебрався до Нью-Йорку на перші місяці, то потім поступово став приїжджати рідше і на коротші терміни.

Настя розуміла, що тепер чоловік став затребуваним і відомим продюсером, чиї аранжування користувалися величезним успіхом, і щоб потрапити до нього, виконавцям доводилося за півроку ставити його до відома. Стас Багіров все ж приніс Віктору Свіридову таку бажану популярність. Тепер вони з Алексією жили не в люксі багатоповерхівки Нью-Йорка, а в елітному власному будинку в Маямі, де у дитини був повний розбрат. Лексі була настільки непосидючою дитиною, що іноді Настя думала, що дитина заряджається просто від сонця, інакше пояснити наявність шаленою енергетики не могла. Вони цілими днями каталися на самокатах, по кілька годин гуляли на дитячих майданчиках, де дівчинка примудрялася побити хлопчиків, відвойовуючи своє право на гойдалки. Характер був ого-го. Вся в батька. Читали книги з боєм, тому що тоді Лексі доводилося сидіти, а це вдавалося насилу. Дівчинка займала всю увагу матері, але Настя не скаржилася. Вона душі не чула в донці, кожен день дякуючи Богові за те, що подарував їй таке чудо. З Віктором відносини налагодилися ще з того моменту, як Настя лягла в лікарню. На вигляд налагодилися, насправді ж залишатися удвох їм стало складно. Спільних тем для розмови майже не знаходилося. Якщо Настя весь час розповідала про Лексі, то Віктор про свої успіхи в музичній індустрії. З захопленням ділився про своє нове захоплення режисурою. Його очі спалахували, варто було почати описувати роботу над кліпами відомих в Європі гуртів, їх ставлення до нього, а Насті залишалося тільки стримано посміхатися, десь в глибині душі відганяючи думку, що ці теми займають його набагато більше успіхів дочки.

- Дивись, що я тобі привіз, - Віктор поплескав дівчинку по темних кучерявим волосікам, і заніс з ганку коробку значних розмірів.

- Що це? - радісно заплескала дівчинка в долоні, радіючи вже одному розміру подарунка. - Іграшка? Лялька?

- Не вгадала. Це синтезатор. Буду вчити тебе грати, щоб одного разу ти стала відомою в усьому світі співачкою. - Лексі нахмурила бровки, склавши крихітні ручки на грудях.

- Але я не хочу ставати співачкою. Я хочу літаючий самокат. - Настя посміхнулася.

- Ось і заробиш собі на самокат. Знаєш, скільки співачки заробляють?

- Скільки? Сто доларів? - Віктор розсміявся і взяв її за руку.

- Ні, Алексія. Сто тисяч доларів, і це не межа. Привіт, кохана! - підійшов до Насті і поцілував її в губи. - Як ви тут?

- Нормально. - Настя знизала плечима, забираючи у нього коробку з музичним інструментом і укладаючи її на диван. – Лексі на тебе дуже чекала. Уже розпланувала, як проведе з тобою цілий день.

- Так, татко! Ми поїдемо на море, потім на майданчик, потім в кафе, - заторохтіла Лексі, із захопленням описуючи майбутні плани.

- Оооо, скільки всього. Але татко втомився. - Віктор послабив краватку і сів на диван, саджаючи доньку на коліна. - Давай, може, завтра це все зробимо? А я сьогодні відпочину трохи, і ми з тобою почнемо вчитися грати на синтезаторі.

- Ну, я не хочу на сітренаторі.

- Синтезаторі.

- Не хочу. Хочу з тобою гуляти, - маленькі ручки обплелися навколо шиї Віктора, і той поплескав доньку по спині.

- Погуляй з Аліною поки що. До нас сьогодні дідусь приїде в гості.

Настя здивовано подивилася на чоловіка.

- Батько? Навіщо?

- Сюрприз, кохана! - сірі очі так заблищали, що Насті чомусь стало недобре. Вона знала цей блиск. Занадто добре, щоб не зрозуміти, що трапилося щось, з чого Віктор може отримати вигоду. - Аліна! - крикнув Свіридов, змушуючи дитину здригнутися від несподіванки. Прислугу вони забрали з собою, разом з Валентиною. Тут вони були потрібніші, ніж в їхньому будинку в Києві.

- З приїздом, Вікторе Сергійович! - ввічливо привіталася Аліна, опинившись на порозі.

- Дякую. Забери Лексі, погуляйте трохи!

- Але, тату ... - запротестувала малятко, коли Аліна підійшла до неї і простягнула руку. Дівчинка лише міцніше втиснулася в батька.

- Алексія, я відпочину, і ми з тобою пограємо в лото, добре? - чоловік поцілував у щоку малечу і зняв її з своїх колін, вручаючи прислузі.

Настя не розуміла його ставлення до дочки. Коли їй самій доводилося йти на лекції, вона прилітала додому з однією лише думкою, щоб Лексі ще не спала, і можна було побачитися, почитати казку і поцілувати перед сном. Іноді дочка засинала ще до її приїзду, і тоді Настя лягала поруч на дитяче ліжечко, обіймала її і просто слухала розмірене дихання свого безцінного скарбу. А Віктор, він немов навіть не сумував по ній. Хоча дуже чекав її появи на світ. Радів вагітності. Можливо справа саме в тому, що чоловік настільки мало проводив з нею часу в ролі батька, що не встигав звикнути до дитини, вивчити рідну доньку. Настя не раз просила його залишитися на довше, але у нього завжди знаходилися важливіші справи. Вона скидала йому фото на телефон, знімала відео перших кроків дочки, від яких у Насті від радості сльози на очі наверталися, а Віктор завжди тільки відповідав «Яка у мене розумниця дочка». Через деякий час вона перестала робити і це. Якщо йому самому не хочеться спостерігати за розвитком дочки, то навіщо змушувати насильно. Хоча, коли приїжджав, Свіридов дійсно проводив з нею час. Грав в основному в розвиваючі ігри, прищеплював любов до музики, записав на вокал до однієї з найбільш затребуваних вчителів в Маямі. Настя не розуміла навіщо, але Лексі подобалося співати, тому вона не протестувала. Головне, щоб дитині було до душі.