Читати книгу - "Спалена корона, Ярослава Денін "

-А що вам жодна не сподобалася? – Із сумним виразом обличчя спитала дівчина.

-Ні, я навіть обрала собі три варіанти. Просто Лі хотіла б більше варіантів. Знаєте, просто там буде її суджений і вона хоче затьмарити його на повал.

-Ах, ось у чому справа! Ну тоді я зараз швиденько доп'ю і принесу міс Лі інші варіанти! Чекайте тут, нікуди не йдіть! - Прямо розквітла в посмішці дівчина і наостанок промовивши фразу, помчала назад у бік нарядів.

-Дякую, звичайно, Аїда, але брехати було не обов'язково.

-Ну знаєш, фактично я і не збрехала.

-Не зрозуміла! 

-Ти думаєш ми не помітили як дивишся на того хлопця з бойовиків? – Посміхнувшись змовницькою усмішкою сказала Кара. - Так що, Аїда має рацію.

-Бачиш, я права! - І всі троє залилися реготом.

-Що ми пропустили? - Запитав увійшовший в залу Вільям.

-Багато чого, так що розповімо потім. - Почала говорити я. – А де ваші костюми?

-Вирішили зробити вам сюрприз, щоб ви побачили нас у всій красі вже на балу.  А то побачивши нас тут і зараз у костюмах, відчуваю, ви б непритомніли.

-Ой-ой, самовпевненість хоч зменшіть.

-Вона щойно додалася, дай хоч трохи понасолоджуватися, люба.

-Так, голубки, а можна хоча б не при людях? - Почала говорити Кара, помітивши руку Вільяма, що наближається до моєї талії.

-Та годі тобі, хочеш і тобі пару знайдемо? - Підвівши голову на дівчину спитав Вільям. - У нас сьогодні вихідний, чи як?

-Також пару? - Перепитала я.

-Згодна з Аїдою, щось жодної пари особисто я не спостерігаю. - Подивившись чомусь на своїх братів висловилася Лі.

-Хей, адже ти їхня головна звідниця! - Жартома ткнувши подругу ліктем сказала Кара.

-Що, правда? Я думала, це твоя головна роль. - Підтримала розмову я ... ні, ви не подумайте нічого такого, це заради жарту і тільки!

  Половина часу, що залишилася, були для всіх однаковими. Хлопців ми посадили в крісла очікування, самі розійшлися назад по примірочним, в залі, що залишилася, панував хаос тому як людей ставало все більше.

  Мій вибір все ж таки впав на сукню зі своєї купки, з першої. Це була срібляста, блискуча сукня, з облягаючим верхом і спідницею. Пишні рукави-ліхтарики різко звужувалися до кисті. Спина виявилася повністю відкритою, але з парочкою тонких смуг-зав'язок, які, мабуть, були більшими для краси. Крім відкритої спини, був глибокий, майже до верху спідниці виріз на правій нозі і V-подібний виріз на грудях.

  Вперше, мабуть, скажу це але ...

-Це неймовірно красиво.

-Плаття на вас сидить просто дивовижно міс ... - у примірювальну увійшла Мія з порцією туфлів під сукню, але тепер із цими ж туфлями в руках застигла на місці розглядаючи мене. - Як на вас шите! Ох, Всевишній, тепер точно всі погляди на балу – ваші.

-Не поспішайте, ми ще Лі не бачили. Звання королеви балу буде її і я в цьому анітрохи не сумніваюся.

-Я туфлі принесла до сукні. Виберіть щось із цього.

  Ну, із взуттям я не збиралася довго думати і обрала звичайні білі човники на не дуже високому підборі.

  Тепер залишилося трохи прикрас десь знайти і все! Вважай до балу готова!

  Як пізніше з'ясувалося в цьому ж магазині продавали і прикраси … ну як з'ясувалося, скоріше нам Мія сказала про це, щоби ми далеко не ходили. На цей раз зупинити хлопців, щоб самим заплатити за покупки не вдалося, тому що поки ми дивилися браслети, вони вже підійшли до каси.

  З самого магазину ми вийшли пізно, втомлені, з невеликим болем у ногах, але задоволені і з величезними торбами, які хлопці як би не намагалися забрати в нас, це у них не вийшло. І не через те, що сильні хлопці з бойового факультету не змогли забрати з рук дівчат пакети… просто покупок вийшло несподівано багато та довелося нести всім.

  Звичайно, ми не відразу пішли в академію. Не так і часто вдається вибратися в місто. Так що свого шансу я втрачати не мала наміру. Зайти ми вирішили у невелику сувенірну лавку та у найближче кафе. І лише після цього остаточно задоволені цим днем повернулися до академії.

***

  Далеко розходитися ми не збиралися. Я пішла разом з Лі до кімнати Кари, а хлопці пішли до Вільяма.

-Кара, де у тебе тут плойка для волосся?

-Не знаю, сама шукай! Або магію використовуй!

-Яку?! Бойову магію проти волосся? Сумніваюсь, що допоможе!

-Тоді Шукай сама!

  І так у кожній кімнаті академії цього вечора … Усі готуються до майбутнього балу. Ось Лінда, наприклад, намагається в чужій кімнаті знайти щось для того, щоб зробити зачіску. Кара вже годину не виходить із ванної. А я примірявши сукню з туфлями, стоячи біля дзеркала, намагалася закріпити пару тонких срібних шпильок на пасмо свого волосся.

  Так, укладати волосся мені не хотілося. Ну люблю я свої кучері!

  Останньою окрасою виявився срібний тоненький кулон, який я знайшла у пакеті.

  Поки я намагалася надіти кулон, дівчата вже перейшли в стадію нападу і, буквально, билися за місце у ванній. Так … несподіваний вечір.

  Зараз на мене ніхто особливої уваги не звертав так що можна було майже у спокої та тиші закінчити з прикрасами та загалом із образом.

-Допомогти принцеса? - Почулося від вхідних дверей.

  Хлопці стояли вже всі зібрані втрьох.

-Так, якщо не складно. – Відповіла на прохання я, і продовжила. – А вам йдуть костюми.

-Ох, дякую, моя королева. – Присівши у поклоні сказали брати.

-Хей, адже я просила мене так не називати!

-Як сказала б твоя подруга: „Звикла до звання принцеси, звикнеш і до цього звання. "

-А можна зараз без жартів? Я взагалі-то буду зараз тремтячими руками дамі кольє застібати.

-Домовилися Віл. - Зі сміхом кинули брати і помчали до сестри та Кари.

  Я простягла хлопцеві кольє, що дістала з пакета, але він засунув руку в кишеню діставши інше.

  Це був тоненький ланцюжок із мініатюрним плетінням і ніжно-рожевий круглий сяючий від світла камінь. Акуратно скинувши моє волосся на один бік хлопець почав намагатися застібнути прикрасу на моїй шиї.