Читати книгу - "Ефект метелика, Марія Акулова"

Знову кивнула.

— І він дійсно в неї на гачку, Таню, — вловивши зміну в настрої дружини, Юрій теж трохи розслабився, випростався, підійшов. — Любить він її, — а потім обійняв, погладжуючи по тремтячій спині.

***

Коли подружжя Северових повернулося, Тетяна намагалася показати гостинність куди старанніше.

Але спокійно видихнути Настя змогла тільки після того, як Гліб завів двигун у машині, виїжджаючи на дорогу.

Вони їдуть додому. До себе додому. Туди, де немає нікого, крім них. Туди, де їм так комфортно. Туди, куди зараз так нестерпно хочеться.

Гліб явно поділяв її думки щодо цього. Кинув швидкий погляд, усміхнувся, правда, трохи нервово.

— Ну все, маленька. Вважай, найстрашніше позаду. Наступного разу на весілля запросимо, а потім на ювілей молодшої дитини. Років на десять. Згодна?

Настя подивилася на Гліба докірливо — не можна так про батьків, неправильно це, але… на свій сором, була повністю згодна.

Йому складно з її матір’ю. Одного разу, коли Настя затрималася вдома, а телефон, зрадник, розрядився, Гліб не витримав. Зайти не наважився, насмілився тільки на те, щоби зателефонувати. Наталя взяла тоді слухавку, сказала, що донька вже спускається, а потім швидко завершила розмову, відчуваючи, як серце вискакує з грудей.

Він потім весь вечір ходив, як прибитий, Настя розуміла чому, він сам сказав, але вдіяти нічого не могла. Цей дзвінок підірвав пару мін з обох сторін. Але теж крок назустріч.

Йому складно з її матір’ю, а самій Насті було складно з його батьками. Він бачив в очах і чув у голосі Наталі відчайдушний біль через втрату чоловіка, у чому частково була його вина, Настя ж бачила в очах Тетяни докір за те, що є вічним нагадуванням синові про подію семирічної давності.

Їм усім було складно, але Настя з Глібом дуже старалися, про що ні крапельки не шкодували.