Читати книгу - "Індоарійські таємниці України, Степан Іванович Наливайко"

І Вішну має імена Чакрабгріт, Чакрадгара, Чакрапані — «Чакродержець», Чакреша, Чакрешвара — «Владика чакри», Чакраюдга — «Озброєний чакрою». Подібні імена має і Крішна: Чакрін — «Наділений чакрою», Чакраґадапані, Чакраґададгара — «Чакроґадодержець», де ґада — булава, ще один атрибут і зброя Вішну й Крішни (HN, 80–81). Санскр. чакра й укр. коло творять багато значеннєво тотожних термінів і словосполучень:

чакраяна — віз, укр. кола (Вийди, мила, з коли, покажи личенько родові);

чакра — обрій. Укр. видноколо, виднокруг (Вже сонце в крузі);

чакра — гурт, спілка. Пор. коло родичів, коло друзів. У запорожців козацьке коло (рада), віщове колесо, судне колесо — судові збори козаків, радне колесо — збори з важливих питань;

чакра — вир. Укр. коловорот, коловерть, коловертень;

чакра — коловий танок. Укр. коло — танок;

чакра — територія, область. Укр. околиця, округа. Індія колись ділилася на округи — чакри (чакли). Тому був термін чакрадар (чакладар) — «начальник округи», який сьогодні став прізвищем;

чакрават — вихор. Укр. круговерть, коловерть;

чакрадріш — видноколо (санскр. drish споріднене з укр. зрити);

чакра-в’юха — колове розташування людей або військ (Увесь поїзд із музиками іде за молодим і стає коло діжі кругом — колесом). Запорожці не раз захищалися, обгородившися возами;

Ґхаті-чакра, «колесо з глеками» — колодязь. Укр. колодязь містить коло — «колесо» й означає «колотяг», «витягання води колесом». Ґхаті-чакра, колесо з глеками — сучасний чигир. Цей пристрій діставати воду знає ще «Ріґведа». Укр. коліш — колесо на валу над колодязем (у хінді чакрі). Індійське Чакрапур — «Чакропіль» тотожне українському Чигирин. А пенджабське воїнське ім’я Чухир (похідне від чакра) тотожне українському прізвищу Чигир (детальніше про чигир і Чигирин: ТРС, 120–130);

Чакраван, «Наділений чакрою» — ім’я (санскр. ван — суфікс, наявний у слов’янських іменах Іван-Йван-Йован, Радован, Милован). <333> Ім’я може відповідати слов. Коливан;

чакравартін — «чакровертун», «колесовертун». Найвищий титул самодержавного царя в Давній Індії, цар над царями. Колись важливий термін, а сьогодні — прізвище Чакраварті, Чокроборті (бенґальська форма). Двоє бенґальців із прізвищем Чокроборті прислужилися й Україні: один переклав бен_альською давньоукраїнське «Слово о полку Ігоревім», а другий написав для індійських бібліотек підручник української мови. Мітхун Чакраварті — відомий індійський кіноактор (його дочка — Швета).

Індійському Чакраварті-Чокроборті відповідає слов’янське прізвище Коловрат. Його мав боярин Євпатій Коловрат, захисник Рязані від татаро-монголів (ХІІІ ст.). Чакраварті-Чокроборті-Коловрат — воїнське ім’я, а в назві Рязань якраз і відбито термін на означення воїна — раджанья. Тож назва Рязань означає «Воїнь».

З українських даних випливає, що Колодій — давнє, ще дохристиянське божество, якому поклонялися наші предки. Оскільки свято весняне й у ньому виразні сонячні мотиви, то, найімовірніше, йдеться про молоде весняне Сонце, яке увіходить в силу, збільшує день, проганяє холоди й несе тепло. А з ними — весну, пробудження землі, врожай і добробут.

«Ріґведа» знає «колесо Сонця». Важливу роль колесо-чакра відігравало під час обрядів, пов’язаних із двома сонячними фазами — весняним рівноденням (масниці, масляна) і літнім сонцестоянням (Купала). А Колодій — з масницького циклу (цикл теж чакра-коло). На масляну, зустрічаючи весняне сонце, возять жердину з колесом, яке весь час обертається; потім це колесо спалюють. У чехів була старовинна гра — пошуки золотого кільця-Сонця, схованого за хмарами й зимовими туманами.

Тож і Коло в назві Колодій може уособлювати Сонце й означати «Сонце». А дій або дей споріднюватися із санскр. deva й хінді dev — «бог». Прізвище Дей побутує в українців, дей входить у двоосновні козацькі й сучасні прізвища (Болудей, Білдей, Матирдей тощо). Ім’я Балодей засвідчують боспорські написи ІІІ століття, як і імена Сакдей, Хардей, Гермодей — всі вони мають індійських двійників. Причому імена й прізвища з дей-дій не іранські, бо в іранських мовах дев несе негатив — «злий дух», «демон». Позитивне дев тільки в індійських, слов’янських і грецькій мовах. Тож цілком можливо, що й Колодій містить дій — «бог». І що Колодій означає Колобог, Сонцебог, мовою хінді Чакрадев (санскр. Чакрадева). А ім’я Чакрадев справді існує, причому належить воно Вішну-Крішні. <334>

Тож у такому разі Чакрадев і Колодій означають не лише Чакробог і Колобог, а й Сонцебог. Грецький Аполлон — сонячне божество, як і Вішну-Крішна. І теж має диск, що символізує Сонце. Боспорські правителі шанували Аполлона. Скажімо, 180 року до н.е. цар Перісад IV (ім’я має індійські паралелі), підніс знаменитому святилищу Аполлона в Дельфах золоту таріль, яка символізувала Сонце. А ґрецький Аполлон, індійський Ґопалан-Ґопала й український Купала тотожні і функціонально, і походженням імен (ТРС, 93–99). Аполлон і Ґопалан-Ґопала-Купала вічно юні, епітет Аполлона — Юний бог.

Тож Чакрадева-Чакрадев-Чакробог-Сонцебог на означення Вішну-Крішни — значеннєвий двійник Колодея-Колодія-Колобога-Сонцебога. Вони пов’язані з народженням Юного, Весняного Сонця. «Влесова книга» знає божества Вишень і Кришень, а ці імена в нинішніх українців — прізвища. Так само в українців відбите й прізвище Колодій, пов’язане з цими божествами. От хоча б у письменників: поети Василь Колодій і Віталій Колодій, прозаїк Євген Колодійчук.

Слід зазначити й таке: назви свят Колодій і Холі (Хола, Холака) виявляють фонетичну подібність. Як і англ. holyday (холідей) — «свято», «канікули» (досл. «святий день»). І як в українців побутує прізвище Колодій, так у англійців побутує прізвище Холідей.

Колодій збирав людей у тісне родинне коло. Тому коло в імені Колодій може споріднюватись і з санскр. kula — «родина», «рід». І тоді санскритське ім’я Куладева (хінді Кульдев) — «Родинне/Родове божество» знову-таки відповідатиме українському прізвищу Колодей, Колодій.

Ой спасибі, Колодію, Що зібрав до купки. Гостювали, цілувались, Аж злипались губки.

<335>

Діва-Обида, гіперборейка Опіда й корона-апіда