Читати книгу - "Дике серце. Таємниця чоловічої душі"

доля непередбачуваности і постійно присутня ймовірність, що нам завдадуть болю. Найбільший ризик, на який іде людина, — це любити, бо, як каже К. С. Люїс: «Полюбіть щось і ваше серце страждатиме або навіть розіб’ється. Якщо ви хочете мати гарантії, що воно залишиться неушкодженим, тоді не віддавайте його нікому, навіть, тварині». Але Бог віддає його знову, знову і знову, аж поки сам не починає через це буквально стікати кров’ю. Готовність Бога ризикувати просто приголомшлива — значно більша за готовність, на яку ми наважилися б на Його місці.

Церква століттями була у глухому куті, намагаючись примирити панування Бога зі свобідною волею чоловіка. Нам слід покірно визнати, що в цьому питанні багато темних місць, але для ознайомлених із дискусією кажу, що я не виступаю на захист відкритого теїзму. Попри те, в серці Бога безперечно є щось дике.

ВРЯТУВАТИ КРАСУНЮ

І вся його дикість, і вся його шаленість невіддільні від романтичного серця. Те, що богослови пропустили це повз увагу, більше говорить про самих богословів, ніж про Бога. Музика, вино, поезія, захід сонця… Все це Його винаходи, не наші. Ми просто відкрили те, про що Він подумав. Закохані й щойно одружені вибирають Гаваї, Багамські острови чи Тоскану як тло для свого кохання. Але чиїми ідеями були Гаваї, Багами і Тоскана? Розгляньмо це уважніше. Чия це ідея — створити людську форму такою, що поцілунок може бути таким приємним? І на тому Бог не зупинився, як відомо лише закоханим. Упродовж шлюбної ночі цар Соломон насолоджується зовнішністю своєї коханої, починаючи з очей. Йому подобається її волосся, її усмішка, її уста — «солодкі, як бджолині соти» і «мед і молоко під її язиком». Ви помітите, як він опускається дедалі нижче:

Шия твоя, немов Давидова башта, збудована для трофеїв.

…Двоє грудей твоїх, як двоє оленяток…

Покіль день дише холодочком

і тіні утікають,

зійду собі на гору мірри,

на ладану горбочок (II. п. 4, 4–6).

І дружина відповідає йому: «Нехай мій любий увійде в сад свій, та споживає плоди його препишні» (П. п. 4, 16). Який Бог вклав би Пісню пісень у Святе Письмо? І справді, чи нині мислимо, щоби таку еротичну і конфліктну книгу внесли до Біблії християни, яких ви знаєте? І який делікатний поетичний штрих — «двоє оленяток». Це не порнографія, але неможливо потлумачити все це як богословську метафору. Це просто нісенітниця. Фактично, сам Бог насправді говорить у Пісні особисто, один раз на цілу книгу. Соломон відвів свою кохану у спальню, і двоє роблять усе те, що пасує коханцям. Бог усе це благословляє, шепочучи: «їжте, о друзі! Пийте, впивайтесь, мої любі!» (П. п. 5,1), заохочуючи їх особисто, мовби в цьому є потреба. А потім Він заслонює штори.

Бог є романтиком у серці, і Він має свою наречену, за яку бореться. Він — ревнивий коханець, і Його ревність — до сердець людей Його народу і їхньої свободи. Як настільки вдало каже Франсіс Франджіпейн: «Порятунок — це незмінний стиль діяльности Бога».

Заради Сіону я не замовкну,

Єрусалиму заради не втихну,

аж докіль, мов світло, не засяє його спасіння,

наче смолоскип, запалає.

…І як одружується хлопець з дівчиною,

так твій будівничий одружиться з тобою… (Іс. 62, 1; 5).

І хоча вона його зрадила, хоча стала бранкою його ворога, Бог готовий зрушити гори, щоби відвоювати її. Він не зупиниться ні перед чим заради того, щоби звільнити її:

Хто ж це йде з Едому,

У багряних шатах з Боцри?

Такий величний у своїй одежі, що виступає повний сили?

Це я, той, що повідає справедливість, великий у спасінні.

Чому шати твої багряні, одежа твоя,

мов у того, хто топтав грона у винотоці?

Я топтав сам один у винотоці,

Нікого з-поміж народів не було зо мною.

Я їх топтав у моїм гніві, давив у моїй досаді. Їхній сік на мої шати бризкав,

і я заплямив усю мою одежу.

Бо я в моїм серці постановив день помсти, і надійшов рік моєї відплати. (Іс. 63, 1–4)

Нічого собі. Ось вам і Хоробре Серце. Перед нами — шалений, дикий і пристрасний чоловік. Я ніколи не чув, щоби Містер Роджерс отак говорив. Якщо подумати, то я і в церкві такого ніколи не чув. Але так може говорити Бог землі і неба, лев із коліна Юди.

ХЛОПЧИКИ І ДІВЧАТКА

І це наш Батько, за образом якого створене чоловіче серце. Сильна, смілива любов. Як писав Джордж МакДональд у «Щоденнику старої душі»:

Ти — моє життя: Ти —