Читати книгу - "Ні пуху ні луски! Анекдоти про мисливців і рибалок"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
– Клює?
Той (пошепки):
– Ні…
Вона до другого пливе:
– Клює?
– Ні…
До третього:
– Клює?
Він:
– Т-с-с… Клює…
Жаба шумно підстрибує, відкидається на спину і репетує:
– А мені пофіг! Я тут плаваю!
Біля вогнища.
– Єдиний наказ, який я готовий виконати в будь-який час дня і ночі без відмовок, це – «спи».
Василько приходить до школи. Губи розпухли, нижня аж репнула.
– Що сталося? – запитує вчителька.
– Та… Вчора з татом на риболовлю ходили… З човна ловили… А мені на губу оса сіла…
– Це вона так тебе вкусила?
– Ні. Не встигла. Тато її веслом убив!
Прийшов Опанас із полювання. З порожнім заплічником і до того ж п’яний. Марійка так до нього присікалась, що загнала на дерево. Він звідти кричить:
– Ти ж знала, який я буваю сердитий! Навіщо було за мене заміж виходити?!
Ранесенько чоловік вийшов на риболовлю. А на вулиці така віхола-хурделиця – світу Божого не видко. Повернувся додому. Тихенько роздягнувся – і в ліжко до жінки під теплий бочок. Жінка спросоння запитує:
– Ну що, прийшов?
– Прийшов.
– А мій пентюх рибу ловити поперся!
Полювали Опанас і Микита. Розійшлися. Зустрілися.
– Ну, що вполював?
– Нічого.
– У мене теж така історія.
– Давай гайнемо на болото, хоч куличків устрелимо.
– А дорогу знаєш?
– Зараз розпитаємо. Бабцю, як на болото пройти?
– Підете цією стежкою до села. Біля крамниці звернете…
– Годі, годі! Нам би тільки до крамниці дійти…
Сидить Микита на березі, голим задом поблискує. Вудки відклав, штани у воді квасить і примовляє:
– Нікому не можна вірити! Ну, нікому! Навіть самому собі! Ну, не стримався!
– Що так, Микито? – озивається з-під вербички Опанас.
– Та я ж тільки ухнути хотів…
– Опанасе! Пішов я учора на полювання, а рушницю вдома забув!
– Ну? А далі?
– Згадав я про тую рушницю, коли Ганнусі зайця приніс!
Поїхав новий українець до Єгипту. Сидить на березі Нілу і ловить рибу. Спека страшна. Нічого не ловиться. Раптом випливає крокодил і шамкає:
– Спека?
– Ага…
– Піт очі заливає?
– Угу…
– Може скупаєшся?
– Марійко, як же буває щастить! З першого пострілу качку підстрелив!
– Чудово!
– Було би чудово, якби не кляте пір’я! І саме полетіло, і м’ясо за собою понесло…
Опанас ловить рибу. Клює. Він підсікає. Тягне вудку. Перед ним виринає кобила з гачком в губі. Опанас оторопіло:
– Кобило! Ти що?!
Кобила:
– Дійсно! Що це я?
Біля вогнища:
– Люблю я синові співати колискові, – розказує Микита. – Години до третьої можу співати… А то співаємо разом з Опанасом і Петром, утрьох…
– У вас підвищений тиск, – каже лікар Микиті.
– Це наслідки pиболовлі…
– Що ви таке кажете? Рибна ловля, навпаки, заспокоює…
– Та я ловлю pибу в забороненому місці…
– Нині піст, – каже священик Гані, – не можна їсти ні риби, ні м’яса. І з чоловіком бути не можна…
– З моїм можна! – сміється Ганя. – Він у мене ні риба ні м’ясо.
Марійка:
– Оце ти потратив суботу й неділю, щоб зловити п’ять карасиків?!
Опанас:
– Люба, невже ти думаєш, що задоволення вимірюється кілограмами?
«Ех! Сюди б зо дві гармати!» – подумав генерал, після того, як промазав по зайцю з гранатомета.
В літаку пілот показує штурману:
!Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Ні пуху ні луски! Анекдоти про мисливців і рибалок», після закриття браузера.
