Читати книгу - "Шалена жінка та бос-недоумок, Маріанна Аріна"

***

– Кошеня, спустися, будь ласка, до мене. – покликав її Чейз з першого поверху. Сам він досить розслаблено розвалившись на дивані.

Кейт досить швидко опинилась поруч і миттєво опинилась у кільці його рук.

– Ми з тобою все ніяк не займемося вирішенням одного важливого питання. – почав загадково Чейз, зробивши красномовну паузу.

Кейт поглянула здивовано, із запитанням в очах. Але Чейз тягнув інтригу, не поспішаючи щось пояснювати.

– Ну, Чейз! Не тягни вже! Що ми ще не обговорили такого важливого?

Її майже дитяча нетерплячість не могла не викликати посмішку.

– Що? Зовсім не здогадуєшся, про що я? Весілля, Кейт. Весілля! Ми якось забули його обговорити. Я не знаю, яким ти його бачиш і що хочеш на цьому святі. Для вас, дівчаток, це ж так важливо. Біла сукня, фата та інші атрибути.

Несподіваний вибух сміху Кейт став для Чейза сюрпризом.

– Ну, Чейз, любий… Ну, де я, а де біла сукня та фата? – Кейт кумедно поморщила ніс. – В них дуже незручно літати на мітлі. – її обличчя стало по-дитячому бешкетним.

– Фурії на мітлах не літають. – ані трохи не здивувався Чейз такому «аргументу» Кейт. Лише тихо розсміявся, уявивши собі Кейт у білій сукні та на мітлі. – Негайно віддай той транспортний засіб відьмі, у якої ти його відібрала.

– Так? А на чому тоді літають фурії? – Кейт наче серйозно задумалася.

– Та хто ж там знає? Може на драконах? – і почувши задумливе «хмм..» Кейт, відразу ж заперечив. – Жодних «хмм». Навіть не думай! Жодних осіб чоловічої статі, казкових чи натуральних, я поруч із тобою не допущу.

– Ревнивець! – пирхнула Кейт, викликавши цим черговий напад реготу у Чейза.

– Так, повернемося до нашого питання. Яке ти хочеш весілля?

Кейт закотила очі догори.

– От не повіриш, ніколи про це думала. Мене більше цікавило питання, за кого я вийду заміж, а не як саме.

– І все ж таки? – продовжував наполягати Чейз.

– Все чого я хочу, це щоб на весіллі були тільки найближчі люди. І хочу, щоб було затишно та душевно. І без цього всього пафосу і пихатості. – Вона раптом зупинилася і пильно, трохи перелякано подивилася йому в очі. – Ми ж не маємо кликати на весілля всіх твоїх родичів? – Вона трохи пересмикнулася всім тілом, згадавши той натовп з яким довелося нещодавно знайомитися.

Чейз із розумінням посміхнувся, обійняв її за плечі і поцілував у скроню.

– Ми нікому нічого не винні. Будуть лише ті, кого ми з тобою захочемо покликати. Знаєш, я теж не люблю ось ці всі «звані вечори». Радий, що наші уподобання і в цьому збігаються. Я все продумаю та запропоную тобі варіанти. Вибереш, який забажаєш.

– Ти зараз серйозно? – дуже здивувалася Кейт.

– Ну… так? А що тебе так дивує?

– Зазвичай чоловіки активно уникають всього, що пов'язане із весіллям. І звалюють весь клопіт на своїх наречених. Тому й здивувалася. – Кейт уважно подивилася на Чейза. – Вражаюче, що тобі досі вдається мене дивувати і навіть шокувати.

– Прозвучало так, ніби ми з тобою вже років двадцять у шлюбі. – посміхнувся Чейз. – Насправді в мене просто є пара варіантів на прикметі, де ми могли б провести наше весілля. Хочу показати їх. Впевнений, один із них тебе влаштує.

Кейт несподівано міцно обійняла Чейза і ніжно поцілувала у щоку.

– Дякую, що не навантажуєш мене цим усім. Ненавиджу всю цю весільну метушні. Мозок від неї просто закипає.

– Та нема чого тут нервувати. Схвалиш місце, а рештою займеться найнятий організатор. Тобі тільки буде потрібно зазначити свої побажання та схвалити запропоновані варіанти. Хочу, щоб ти раділа святу, а не втомлювалася і хвилювалася. – Договорити Чейзу не дали губи Кейт, що із вдячністю його зацілували.

– Я тобі казала, що ти найкращий?

Чейз тихо розсміявся.

– Зазнач, що ще зовсім недавно ти думала про мене таке, що у пристойному соціумі не можна озвучити.

– Як і ти про мене. – знизала плечима вона. – Все змінюється. І зараз, на найкраще.