Читати книгу - "Науково-практичний коментар до цивільного законодавства України"

3. У товаристві ведеться книга протоколів зборів (це випливає із частини п'ятої ст. 60 Закону «Про господарські товариства»). Статутами або правилами процедури доцільно було б встановлювати, що вона повинна бути прошнурована, сторінки (аркуші) в ній повинні бути пронумеровані, що повинне виключати виривання чи підміну аркушів. За ведення протоколів відповідає голова товариства. Учасникам на їх вимогу мають видаватися засвідчені витяги із протоколів.

4. Учасники мають право особисто брати участь у зборах, а можуть доручити це своїм представникам. Представником учасника на зборах може бути інший учасник. На таке представництво мають поширюватись загальні правила про представництво (ст. 238 — 250 ЦК). До форми довіреності на право участі у зборах учасників товариства не може застосовуватись за аналогією правило частини третьої ст. 41 Закону «Про господарські товариства» [53] (про можливість посвідчення доручення виконавчим органом товариства), оскільки аналогія застосовується у випадках, коли відносини не врегульовані актами законодавства (ст. 8 ЦК; частина третя ст. 11 ЦПК [44]; частина п'ята ст. 4 ГПК [31]). Тому доручення на право участі в зборах учасників товариства має бути оформлене відповідно до ст. 245 та 246 ЦК.

5. До початку зборів їх учасники реєструються з зазначенням кількості голосів, яку має кожен учасник. Цей перелік підписується головою і секретарем зборів. Збори учасників визнаються правомочними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 60 відсотками голосів. Якщо на зборах вирішуються питання, що потребують одностайності при голосуванні, на зборах мають бути присутніми всі учасники.

6. Частина 3 ст. 145 ЦК визначає перелік питань, що віднесені до виключної компетенції зборів товариства. Не виключається віднесення до виключної компетенції загальних зборів и інших питань, встановлених законом чи статутом товариства. Але обмеження статутом виключної компетенції загальних зборів учасників, як вона встановлена законом, не допускається.

7. Відповідно до ст. 41 чинного Закону «Про господарські товариства» [53] та з урахуванням частини першої ст. 59 цього Закону до виключної компетенції зборів учасників належать (крім питань, визначених ч. 4 ст. 145 ЦК) питання про: 1) створення, реорганізацію та ліквідацію дочірніх підприємств, філій та представництв, затвердження їх статутів та положень про них; 2) притягнення до матеріальної відповідальності посадових осіб органів управління товариства (ці особи визначаються в частині другій ст. 23 Закону «Про господарські товариства»); 3) затвердження правил процедури та інших внутрішніх документів товариства, визначення його організаційної структури; 4) визначення умов оплати праці посадових осіб товариства, його дочірніх підприємств, філій та представництв; 5) затвердження договорів, укладених на суму, що перевищує вказану в статуті; 6) встановлення розміру, форми та порядку внесення учасниками додаткових вкладів. Ці законодавчі положення зберегли чинність у силу положення ч. 4 ст. 145 ЦК, відповідно до якого законом до виключної компетенції загальних зборів може бути також віднесене вирішення інших питань.

8. Серед органів управління товариства Цивільний кодекс не називає голову товариства. При визначенні органів управління товариством та їх посадових осіб ст. 23 Закону «Про господарські товариства» також не згадує голову товариства. Але правило про обрання голови товариства з обмеженою відповідальністю встановлюється частиною п'ятою ст. 58 Закону «Про господарські товариства». Йдеться також про права та обов'язки голови товариства (ст. 58, 61 цього Закону). А в ст. 60 та 62 цього ж Закону вживається термін «голова зборів товариства». Аналіз цих статей дає підстави для висновку про те, що терміни «голова товариства» та «голова зборів товариства» є тотожними. Голова зборів має компетенцію, що встановлена цими статтями. Крім того, збори можуть прийняти рішення про надання голові зборів повноваження підписувати трудовий договір з керівником виконавчого органу товариства, з посадовою особою, що виконує функції виконавчого органу, а також інших повноважень.

9. Цивільний кодекс не формулює правил, що стосуються правового статусу виконавчого органу. Тому чинними щодо товариств з обмеженою відповідальністю є загальні правила ст. 99 ЦК, зокрема, щодо усунення від виконання обов'язків. Стосовно виконавчого органу товариства чинними є також правила ст. 62 Закону «Про господарські товариства».

1. Контроль за діяльністю виконавчого органу товариства з обмеженою відповідальністю здійснюється у порядку, встановленому статутом та законом.

2. Загальні збори товариства з обмеженою відповідальністю можуть формувати органи, що здійснюють постійний контроль за фінансово-господарською діяльністю виконавчого органу.

Порядок створення та повноваження контрольного органу встановлюються загальними зборами учасників товариства.

3. Для здійснення контролю за фінансовою діяльністю товариства з обмеженою відповідальністю згідно з рішенням його загальних зборів, а також в інших випадках, встановлених статутом і законом товариства, може призначатися аудиторська перевірка.

4. Порядок проведення аудиторських перевірок діяльності та звітності товариства з обмеженою відповідальністю встановлюється статутом товариства і законом.

На вимогу будь-кого з учасників товариства може бути проведено аудиторську перевірку річної фінансової звітності товариства із залученням професійного аудитора, не пов'язаного майновими інтересами з товариством чи з його учасниками.

Витрати, пов'язані з проведенням такої перевірки, покладаються на учасника, на вимогу якого проводиться аудиторська перевірка, якщо інше не встановлено статутом товариства.

5. Публічна звітність товариства з обмеженою відповідальністю про результати його діяльності не вимагається, крім випадків, встановлених законом.

1. Частина 1 ст. 146 ЦК визначає спосіб встановлення порядку здійснення контролю за діяльністю виконавчого органу. Цей порядок встановлюється статутом та законом. Тому