Читати книгу - "Злочини у сфері службової діяльності: кримінально-правова характеристика."
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Штампи і печатки — це спеціальні прилади (форми), на яких міститься рельєфне або заглиблене дзеркальне відображення текстів, знаків, малюнків та інших позначок для отримання відбитків на папері, нетканих матеріалах, металі, сургучі, воску тощо.
Штампи і печатки бувають двох видів: 1) ті, що використовуються для посвідчення документів, їх офіційного характеру. Це штампи і печатки із найменуванням та іншими реквізитами підприємства, установи, організації. Частина з них містить зображення герба (гербова печатка); 2) штампи і печатки, що використовуються для посвідчення певних фактів, що мають юридичне значення, для пломбування приміщень, вантажів, поштових відправлень, для посвідчення сплати грошових коштів тощо.
Офіційними є документи, штампи і печатки, які посвідчують факти, що мають юридичне значення, або використовуються для посвідчення таких фактів підприємствами, установами, організаціями незалежно від форми власності, громадянами-підприємцями, приватними нотаріусами та іншими особами, які мають право видавати чи посвідчувати такі документи.
Приватні документи для того, щоб їх визнати предметом даного злочину, повинні знаходитись або безпосередньо на відповідних підприємствах, в установах чи організаціях, або у службових осіб підприємств, установ, організацій, або у фізичних осіб, зазначених у диспозиції ч. 1 ст. 358 КК, які мають право видавати чи посвідчувати певні документи, наприклад у приватного нотаріуса.
Бланк — це друкована стандартна форма якогось документа, виготовлена на папері чи пластиковому носієві, що заповнюється окремо конкретними даними. Бланки призначаються для друкування на них текстів офіційних листів підприємств, установ, організацій, приватних нотаріусів, громадян-підприємців, аудиторів та інших осіб різного виду документів (фінансових, облікових, статистичних, нотаріальних тощо). Після заповнення бланків необхідними реквізитами після їх підписання чи посвідчення компетентними особами, наприклад нотаріусом, вони стають документами.
Постановою КМ від 19 квітня 1993 р. № 283 затверджена номенклатура бланків цінних паперів і документів суворого обліку, що виготовляються за ліцензією МФ[461].
2. З об'єктивної сторони злочин характеризується вчиненням однієї з чотирьох дій, вказаних у диспозиції етапі.
3. Під підробленням посвідчення або іншого офіційного документа треба розуміти: 1) виготовлення фальшивого посвідчення або іншого офіційного документа; 2) внесення в справжнє посвідчення (документ) неправдивих відомостей; 3) внесення змін в текст посвідчення (документа), які викривляють зміст фактів, що мають юридичну силу і посвідчуються документом. Підробленням посвідчення (документа) буде і підроблення відбитків на них печаток і штампів, тому що такі відбитки є складовою частиною посвідчень (документів).
4. Виготовлення підроблених печаток, штампів — це незаконне виготовлення форм (кліше) з рельєфним чи заглибленим дзеркальним відображенням текстів, знаків, малюнків та інших позначок (повне виготовлення) або внесення змін у справжні штампи і печатки, які спотворюють зміст реквізитів, що містяться в них.
Діяльність по виготовленню печаток і штампів здійснюється згідно з Умовами і правилами провадження діяльності з відкриття та функціонування штемпельно-гравельних майстерень, виготовлення печаток і штампів, затвердженими наказом МВС України від 11 січня 1999 р. № 17. (Див. також: Інструкція про порядок видачі міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади, підприємствам, установам, організаціям, господарським об'єднанням та громадянам дозволів на право відкриття та функціонування штемпельно-гравельних майстерень, виготовлення печаток і штампів на оформлення замовлень на виготовлення печаток і штампів, затверджена наказом МВС України від 11 січня 1999 р. № 17.
Виготовлення підроблених офіційних бланків документів — це або їх створення певним способом (друкування тощо) з порушенням встановленого порядку їх виготовлення, або ж спотворення окремих реквізитів на бланках документів, виготовлених у встановленому законом порядку (заміна серії, номера тощо).
Бланки цінних паперів і документів суворого обліку можуть виготовлятися тільки на державних спеціалізованих підприємствах, які охороняються органами внутрішніх справ, в порядку, визначеному Правилами виготовлення бланків цінних паперів і документів суворого обліку, затвердженими наказом МФ, СБ та МВС від 15 листопада 1993 р., 24 листопада 1993 р., 25 листопада 1993 р. № 98/118/740.
5. Під збутом підробленого посвідчення або іншого офіційного документа чи підроблених печаток, штампів та бланків треба розуміти їх відчуження будь-яким способом (продаж, обмін, дарування тощо) особою, яка усвідомлює, що вказані предмети є підробленими (фальшивими), незалежно від того, ким вони підроблені, — особою, яка їх збуває, чи іншою особою.
6. Злочин вважається закінченим з моменту вчинення будь-якої з названих у ч. 1 ст. 358 КК дій.
7. Суб’єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом. Крім того, при підробленні посвідчення або іншого документа і виготовленні підроблених печаток, штампів і бланків обов'язковою ознакою суб'єктивної сторони є мета — використання вказаних предметів як самим підроблювачем, так і іншими особами. Якщо особа підробила посвідчення, документ, штамп чи печатку, щоб показати своє вміння, для колекції тощо, склад розглядуваного злочину в її діях відсутній.
8. Підроблення посвідчень та інших предметів злочину для їх наступного використання з метою заволодіння чужим майном повинно кваліфікуватись додатково як готування до розкрадання такого майна, якщо підготовлюваний злочин відноситься до категорії принаймні середньої тяжкості.
9. Суб'єктом злочину є приватна особа, яка досягла 16-річного віку. Суб'єктами злочину можуть бути і громадянин-підприємець, приватний нотаріус, аудитор та інша особа, яка має право видавати чи посвідчувати документи, і які склали і видали чи посвідчили документи. Службова особа за службове підроблення несе відповідальність за ст. 366 КК.
10. За повторне вчинення в будь-якій послідовності дій, передбачених ч. 1 ст. 358 КК, відповідальність настає за ч. 2 цієї статті. Про повторність вчинення злочину див. ст. 32 КК. Не утворює повторності послідовне вчинення дій, передбачених ч. 1 ст. 358 КК, однією й тією ж особою, зокрема спочатку підроблення документів, а потім їх збут (Примітка 2).
11. Про вчинення злочину за попередньою змовою групою осіб див.
!Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Злочини у сфері службової діяльності: кримінально-правова характеристика.», після закриття браузера.