Читати книгу - "Гра в чужу брехню, Олена Гриб"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
– Їжачки, – підказав король. – Тихі Їжачки. Маленьке село біля кордону з Храмовими землями.
– Точно, прибігти в Тихі Їжачки десь у січнику? Принц, якого переслідує мертва, не залишив би вигнанців байдужими! Вони б обов'язково покинули провінцію, в якій нічого не відбувається, а якщо щось і трапляється, то винуватий завжди як на долоні, і повернулися б у Влаю. А в столиці імперії люди вміють зникати безслідно! Напевно, ти тягнув до останнього, сподіваючись, що твій господар змилосердиться і не доведеться грати нічиїми життями? Так? Але сценарій, розроблений до найдрібніших подробиць, довелося розіграти. І тепер моя дочка у Світі Тварюк… Благаю, не вдавай здивування! Вона потрапила туди начебто з вини невідомих лиходіїв, причепитися ні до чого. Чому? Хтось остаточно здурів на ґрунті пророцтв? Вирішив, що вона звільнить Закритий світ? Серйозно?! Відповідай!
– Не знаю…
– Не знаєш? І що мені робити? Наплювати на все і рятувати її? Чи сподіватися на пророцтво? Але як можна брати в розрахунок пророцтво, якщо старий їх штампує що не день, то нове?
– То для тебе не секрет, хто смикає за ниточки! – з відчаєм вигукнув Арголін. – І навіщо допитуватись, якщо знаєш усе?
!Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Гра в чужу брехню, Олена Гриб», після закриття браузера.
