Читати книгу - "Не моя, Елла Савицька"

- Ну, Стаааас. - пролунало з кімнати. Хлопець скривився. Терпіти не міг, коли вона так противно тягнула голосні. Як дитина, що вимагає у дорослого іграшку. - Мені було б приємно. І Ромку бери з Юлькою. Потім поїдемо кудись потусити. - симпатична мордочка заглянула в ванну якраз, коли Стас змочував руки під водою. Пройшовся кілька разів пальцями по волоссю, відкидаючи їх назад.

- Ось давай ти після свого шоу звільнишся і під'їдеш в клуб до Юлі. Ти знаєш, Свєто, як я не люблю ці шоу.

- Сказав той, хто ходить на них щотижня.

- В якості гостя. І так, мені за це платять, - закрив кран, витер руки і підійшов до дверного отвору. - А добровільно сидіти слухати зітхання по хлопцям і марення божевільних, схиблених на розборках, я - пас. - розгорнув спиною дівчину і ляснув її по дупі, відсуваючи з проходу.

- Ну, блін, я ж приходжу на твої концерти. Ти на моєму тільки один раз був. - Свєта перебувала на одній хвилі зі Стасом за популярністю. Чесно кажучи, Стас не наздоганяв, за що конкретно її слухають, тому як дівчина не могла похвалитися а ні талантом, а ні глибокими текстами, але народ хавал і тримав її на плаву. Їм вже не раз дуетні тексти пропонували, і Свіридов тиснув, хотілося йому бачити їх разом на сцені, але Стас відмовлявся. Не бажав пов'язувати себе з нею ще й піснями. Секс - відмінний. Завжди є кому подзвонити, сходити в кіно якщо зовсім вже нема чим зайнятися, але на цьому все. Свєта, довго перебуваючи поруч, починала дратувати. Назвати її дурною все ж не можна було. Дівчина розбиралася в багатьох сферах життя, вміла цікаво мислити, але часом була настільки нав'язливою, що у Стаса терпіння уривалося, і він зривався і звалював. На тиждень, три, місяць. Знав, що веде себе як мудак, але знову ж таки, він нікого насильно не тримав. Вона сама дзвонила і приїжджала. І знову по колу.

- Свєто, мені і одного вистачило. Давай не будемо, - відрізав Стас, запихнув мобільник в кишеню шортів і відшукав ключі від машини на тумбочці.- Ти зібралася?

- Так, - видихнула дівчина, ховаючи образу в голосі. Взяла сумочку з ліжка і покидали до неї косметику.

Стас підійшов ближче і, обхопивши її ображене обличчя за вилиці, змусив поживится на себе.

- До клубу приїдеш, мала?? - і кінчиками губ посміхнувся, помічаючи, як вона намагається не дивитися на нього, але в підсумку все одно здається.

- А ти хочеш, щоб я приїхала?

- Звичайно. Обожнюю дивитися, як ти танцюєш.

Блакитні очі засяяли.

- І танцювати зі мною.

- Не тільки танцювати. - притягнув до себе за вилиці і дзвінко поцілував. - Поїхали.

***

Тиждень по тому.

Настя, втомлена після довгого перельоту, увійшла додому, зняла туфлі і повісила плащ. З кінчиків волосся стікали краплі води. Ранній березневий дощ лив як з відра. Підозріла тиша змусила напружити слух. Це був перший від'їзд Насті після повернення додому. Їй поки складно було вести справи кав'ярні на відстані, тому вона не витримала і злітала на кілька днів до Лос-Анджелесу. Помічниця у неї була золота. У всякому разі, на даному етапі після того, як Настя на власні очі переконалася в тому, що справи дійсно без її постійної присутності йдуть добре, можна було сказати, що Джессіка справляється непогано. Звіти велися щодня, в кафе а ні пилинки, за цим Настя змушувала стежити особливо суворо. Кава-машини повинні були митися кожні три години, стільниці протиратися відразу, як тільки клієнт встав з-за столу, підлоги практично сяяти. З приводу чистоти був пунктик, але якщо врахувати, що це сімейна кав'ярня, куди відвідувачі приходять з дітьми, то акуратність ніколи не була зайвою. Доходило до того, що Настя перед початком робочого дня одягала білі рукавички і проходилася ними по меблях і кухонному начинню. З Джесікою пощастило. У неї теж було двоє дітей, і вона як ніхто розуміла манію господині з приводу чистоти.

Настя пройшла глибше в будинок і з другого поверху почула віддалений голос дочки. Вона, здається, співала. Тепер зрозуміло, чому Лексі не мчить її зустрічати. Посміхнувшись, пішла нагору, чим вище піднімаючись, тим виразніше чуючи мелодійний голосок своєї зовсім ще маленької зірки. Коли опинилася в коридорі, спів припинився, і вибухнув досить різкий голос Віктора:

- Алексія, ще раз! Невже не зрозуміло, чого саме я від тебе вимагаю? - Настя напружилася від грубого тону, яким батько звертався до доньки.

- Таточку, я водички хочу, - почула Настя трохи невпевнений голос Лексі.

- Пити ти будеш, коли заспіваєш так, як я вимагаю, зрозуміла? - у дівчини всередині все скам'яніло. Вона швидким кроком попрямувала до ігрової кімнати, розташованій поруч зі спальнею дочки.

Буквально влетіла в кімнату. Очі моментально знайшли перелякану дочку з мікрофоном у руці, а навпроти неї розсердженого Віктора, який сидить за синтезатором.

- Матусяяяя, - від полегшення, що спалахнуло на обличчі п'ятирічної дитини, у Насті всередині все перевернулося. Що тут відбувалося за час її відсутності? Присіла, ловлячи стрибаючу до неї в обійми доньку.

- Лексі, хороша моя! - міцно притиснула до себе, відчуваючи крижані пальчики на своїй шиї. Настя ще не знала, що Свіридов натворив, але один його тон і перелякана Алексія вже розбудили лють всередині неї. Кожна мати готова розтерзати будь-кого, коли ображають її дитину, навіть якщо це власний чоловік. - Я так за тобою скучила, - поцілувала м'які щічки.

- Я теж, - мовила дівчинка. - Ти тільки що приїхала?

- Так, золота. І відразу до тебе. А що ви тут робили? - на чоловіка погляд колючий перевела. Віктор відкинувся на стільці.

- Привіт, кохана. Співали.

- Я чула. Ти дуже гарно співала, моя хороша. - Настя обережно відірвала від себе Лексі і заглянула в очі.