Читати книгу - "Регент. Право сильного, Анні Кос"

Вони замовкли один навпроти одного, ніби зважуючи «за» і «проти», ставлячи собі сотні питань і не знаходячи навіть кількох відповідей. Сурія від напруження навіть губи закусила, а чоло її перетнула крихітна похмура зморшка. 

— Я нічого не можу тобі пообіцяти.

— Згоден, — Лікіт зробив несміливий крок уперед.

— І не хочу робити вибір зараз.

— Як скажеш, — ще один крок, ще ближче.

— Пообіцяй, що не станеш гнати мене в шию, утримувати або намагатися змінити мої рішення, навіть якщо вони тобі не сподобаються. Ми просто друзі. Не більше й не менше. 

— Обіцяю, — він обережно торкнувся її руки.

— Тоді, — вона вклонилася з усією повагою, але як рівна рівному. — Моє ім'я Сурія бінт Лейс.